У Львові до Дня Перемоги охоронятимуть усі пам'ятники

Правоохоронці Львівщини з 7 травня візьмуть під охорону військові пам'ятники області.

Про це заявив на брифінгу начальник ГУМВС області Олександр Рудяк, передає "Інтерфакс-Україна".

"З 7 травня міліція бере під охорону всі пам'ятники усіх воєн, які можуть стати предметом посягань вандалів", - сказав Рудяк.

За його словами, для цієї цілі виділили 152 правоохоронця і необхідне число техніки.

Також начальник міліції області заявив, що громадський порядок охоронятиме "достатня кількість співробітників міліції", а міліція готова до будь-якого розвитку подій.

"Ми готові до будь-якого розвитку подій і у нас достатньо сил і засобів, щоб протистояти можливим провокаціям. Ми докладемо всіх зусиль, щоб забезпечити спокій галицької громади", - заявив Рудяк.

Крім цього начальник міліції сказав, що поки йому нічого не відомо про те, що до Львова можуть приїхати провокатори з інших міст України.

Як відомо, у 2011 році інформаційна кампанія "за" і "проти" червоних прапорів призвела до масових сутичок між радикальними політичними силами 9 травня у Львові. Одним із організаторів цих сутичок був рух "Русское единство".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.