На Черкащині презентували Книгу пам'яті Шталагу 349 "Уманська Яма"

В Уманському краєзнавчому музеї відбулася презентація "Книги пам’яті шталагу 349" (більше відомого як "Уманська Яма").

Про це повідомляє прес-служба всеукраїнського громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

Над виданням, що вміщує списки загиблих у Шталазі 349 у часи Великої Вітчизняної війни, працювали науковці Уманського краєзнавчого музею та  пошуковці громадської організації "Народна пам'ять Уманщини".

Голова ГО "Народна пам'ять Уманщини" Владислав Риндюк розповів, що пошуковці планують на основі матеріалу, впорядкованого вченими, проводити розшук родичів загиблих в’язнів Уманської ями, а також підготувати увесь зібраний та впорядкований матеріал для занесення до електронної базі загиблих.

Говорячи про перспективи створення меморіального комплексу на місці шталагу 349, він зазначив: "У перспективі на місці колишнього ревіру № 3 шталагу 349 планується створити великий меморіальний комплекс пам'яті жертв "Уманської ями", де буде і пам'ятник на честь загиблих з викарбуваними на ньому іменами, і музей, і впорядковане поховання, яке зможуть відвідати знайдені родичі загиблих".

Як відомо, у Львові боряться зі спробами приватизувати територію, де було розташовано концтабір "Шталаг-328".

Загалом в Україні видано понад 400 томів Книги Пам'яті.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.