Спецпроект

Бивні мамонта передали в палеонтологічний музей Благовєщенська. ФОТО

Співробітники російської поліції передали на тимчасове зберігання Благовіщенському палеонтологічному музею бивні мамонта. В лютому в приміщенні однієї з торгових баз міста поліцейські виявили 71 бивень мамонта загальною вагою близько 600 кілограмів.

Про це пише amur.info.

Раніше оперативникам надійшла інформація про те, що троє жителів Якутії в обласному центрі Приамур'я шукають покупців на специфічний товар. Чоловіки, які доставили в область бивні мамонта, ніяких документів на момент перевірки не надали. Поліцейським вони сказали, що хотіли збути специфічну продукцію громадянам Китайської Народної Республіки.

Як розповіла завідувачка палеонтологічними музеєм амурського наукового центру далекосхідного відділення РАН Ольга Сашніна бивні тепер передані на зберігання і будуть піддані всіляким науковим дослідженням. Їх зважать, виміряють, при необхідності відреставрують. Надалі співробітники музею підготують експозицію, де амурчане зможуть подивитися на бивні стародавніх тварин.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.