9 травня танків у Києві не буде. Підніматимуть державний прапор

9 травня у столиці відбудеться низка загальноміських заходів до Дня Перемоги, але параду військової техніки не буде.

За повідомленням Київської міськдержадміністрації, День Перемоги розпочнеться з Ритуалу Пам’яті – покладання квітів до могили Невідомого солдата у парку Вічної Слави, а також до пам’ятника героям-танкістам, стели Перемоги, пам’ятника генерала армії Миколи Ватутіна.

У Національному палаці мистецтв "Україна" для ветеранів війни та праці, представників громадськості з регіонів України відбудеться урочистий концерт зірок української сцени.

Крім того, о 9:00 на Майдані Незалежності розпочнеться церемонія підняття Державного прапора України за участю міністра оборони Павла Лебедєва.

Хрещатиком пройдуть військові оркестри. Також відбудеться військово-історична хода МГО "Червона зірка".

З 11:00 на головній площі країни розпочнеться творчий марафон – виступи колективів з усіх областей України, які триватимуть протягом усього дня.

О 20:00 відбудеться святкова концертна програма Київського муніципального духового оркестру, після якого виступатиме колектив Національного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського, а також Ансамблю пісні й танцю Збройних Сил України.

Завершиться святкування Дня Перемоги феєрверком о 21:45.

На території Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни" 9 травня відбудеться церемонія запалення Вогню Слави та покладання гірлянди Військової слави "Вклонімося великим тим рокам!".

Там також запланована концертна програма "Пісні Перемоги".

Після урочистостей за частуванням "солдатською кашею" ветерани матимуть можливість поспілкуватися з фронтовими товаришами.

Цього року відзначається 68 річниця завершення Великої Вітчизняної Війни.

КМДА нагадує, що до цієї дати майже 77 тисяч ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань отримають одноразову адресну матеріальну допомогу на загальну суму близько 37,2 млн. грн.

УП.Київ

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.