На Вінничині сплюндровано єврейське кладовище

У селі Джурин (Шаргородський район Вінницької області) троє місцевих молодиків заради розваги розбили 66 могил на старому єврейському кладовищі.

Про це повідомляє "Обком" із посиланням на відділ зв'язків з громадськістю УМВС у Вінницькій області.

Про подію міліції повідомили представники місцевої єврейської громади. Правоохоронці зафіксували повалення і розбиті пам'ятники і взялися за пошуки вандалів.

За деякий час міліціонери встановили винуватців погрому на цвинтарі. Під підозру потрапили троє місцевих жителів, найстаршому з яких 18 років, двоє інших - 14-річні восьмикласники. Вони зізналися, що проходячи через кладовище, вирішили випробувати на міцність могильні плити.

Слідчим відділом міліції розпочато кримінальне провадження за ст.297 КК України (наруга над могилою). За такий злочин передбачено покарання від штрафу до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до позбавлення волі строком на 3 роки.

Як відомо, у червні 2012 року в Рівному кілька місцевих молодиків, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, сплюндрували меморіал жертвам Голокосту.

У червні 2011 року на Хмельниччині місцеві школярі організували прибирання закинутого єврейського кладовища.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.