Спецпроект

У Сатанові почистили єврейське кладовище-музей (ФОТО)

З нагоди міжнародного фестивалю "Душа землі моєї", який відбувся в ці вихідні в селищі Сатанів Хмельницької області, місцеві школярі прибрали легендарний - але закинутий - єврейський цвинтар.

Про це повідомляє "Невідоме Поділля".

Стародавній сатанівський єврейський цвинтар називають у путівниках "музеєм під відкритим небом". Він знаменитий не лише своїм поважним віком (найдавніші пам'ятники тут датуються ще початком XVI ст.) але й високохудожнім оформленням кам'яних стел. Особливо красиві стели XVІІ-XVIII ст. - на цей час випадає пік розквіту різблярського мистецтва.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

Зрозуміти тексти та символіку давніх барельєфів сьогодні просто нікому, як нікому й доглядати за цвинтарем - в селищі, що було колись "столицею" усіх євреїв Поділля представників біблейського народу не залишилося.

Український "суботник" на єврейському кладовищі

Навести лад на цвинтарі зголосилися учні місцевої школи. Вони почистили від моху та лишайників частину найкрасивіших пам'ятників, де через товсту "шкірку" наростів барельєфи стали майже непомітними.

Городоцька РДА відгукнулася на ініціативу, відрядивши до Сатанова місцевого історика та краєзнавця Ігоря Олійника, аби він розповів дітям про історію селища, сатанівької єврейської громади та про значення символіки, "зашифрованої" в декоративних барельєфах.

Приїхав і спеціаліст з охорони пам'яток - щоб роботи проводилися під фаховим наглядом.

 Стели на кладовищі у Сатанові красивіші за будь-який фільм у жанрі фентезі

"Ми хотіли, щоб діти ближче ознайомилися з культурою та звичаями єврейського народу, який віками жив поруч, - зазначив голова райдержадміністрації Володимир Вербановський. - Адже всі конфлікти починаються з незнання та нерозуміння сусіда. А з таких справ народжується толерантність та міжнаціональна злагода".

"Діти надзвичайно зацікавилися! - повідомив історик Ігор Олійник. - Вони постійно запитували: "А це що значить? А це?" Кликали, коли знаходили якийсь дуже цікавий барельєф...".

Православного "рабина" з Сатанова визнала влада

"Я раніше й не уявляла, що у нас є таке дивовижне місце, - здивувалася 14-річна Даринка Сідляр, - Подібне лише по телевізору бачила. А виявилося, що у нас під боком ще крутіше! Цікаво було дізнатися, що означають всі ці орнаменти та малюнки".

"Тут, як в кіно про лицарів, - поділився враженнями 13-річний Дмитро Сошик,  - леви, єдинороги, грифони... Дуже була цікава розповідь про нашого єврейського земляка, який загинув, обороняючи від татар міську браму... Коли відчищаєш шар моху, а із під нього визирають крила грифона - враження незабутнє".

 На одній із таких плит написано, що похований "загинув у битві з тугаримами в міській брамі"

Посадовці запевнили, що ініціатива школярів, які дали лад кільком десяткам стародавніх стел - це лише початок, а у перспективі тут проведуть "капітальне прибирання", встановлять на місце пам'ятники, що впали, а де знадобиться - реставрують.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.