Спецпроект

У Сатанові почистили єврейське кладовище-музей (ФОТО)

З нагоди міжнародного фестивалю "Душа землі моєї", який відбувся в ці вихідні в селищі Сатанів Хмельницької області, місцеві школярі прибрали легендарний - але закинутий - єврейський цвинтар.

Про це повідомляє "Невідоме Поділля".

Стародавній сатанівський єврейський цвинтар називають у путівниках "музеєм під відкритим небом". Він знаменитий не лише своїм поважним віком (найдавніші пам'ятники тут датуються ще початком XVI ст.) але й високохудожнім оформленням кам'яних стел. Особливо красиві стели XVІІ-XVIII ст. - на цей час випадає пік розквіту різблярського мистецтва.

Сатанів - маленький Кам'янець-Подільський (ЕКСКУРСІЯ)

Зрозуміти тексти та символіку давніх барельєфів сьогодні просто нікому, як нікому й доглядати за цвинтарем - в селищі, що було колись "столицею" усіх євреїв Поділля представників біблейського народу не залишилося.

Український "суботник" на єврейському кладовищі

Навести лад на цвинтарі зголосилися учні місцевої школи. Вони почистили від моху та лишайників частину найкрасивіших пам'ятників, де через товсту "шкірку" наростів барельєфи стали майже непомітними.

Городоцька РДА відгукнулася на ініціативу, відрядивши до Сатанова місцевого історика та краєзнавця Ігоря Олійника, аби він розповів дітям про історію селища, сатанівької єврейської громади та про значення символіки, "зашифрованої" в декоративних барельєфах.

Приїхав і спеціаліст з охорони пам'яток - щоб роботи проводилися під фаховим наглядом.

 Стели на кладовищі у Сатанові красивіші за будь-який фільм у жанрі фентезі

"Ми хотіли, щоб діти ближче ознайомилися з культурою та звичаями єврейського народу, який віками жив поруч, - зазначив голова райдержадміністрації Володимир Вербановський. - Адже всі конфлікти починаються з незнання та нерозуміння сусіда. А з таких справ народжується толерантність та міжнаціональна злагода".

"Діти надзвичайно зацікавилися! - повідомив історик Ігор Олійник. - Вони постійно запитували: "А це що значить? А це?" Кликали, коли знаходили якийсь дуже цікавий барельєф...".

Православного "рабина" з Сатанова визнала влада

"Я раніше й не уявляла, що у нас є таке дивовижне місце, - здивувалася 14-річна Даринка Сідляр, - Подібне лише по телевізору бачила. А виявилося, що у нас під боком ще крутіше! Цікаво було дізнатися, що означають всі ці орнаменти та малюнки".

"Тут, як в кіно про лицарів, - поділився враженнями 13-річний Дмитро Сошик,  - леви, єдинороги, грифони... Дуже була цікава розповідь про нашого єврейського земляка, який загинув, обороняючи від татар міську браму... Коли відчищаєш шар моху, а із під нього визирають крила грифона - враження незабутнє".

 На одній із таких плит написано, що похований "загинув у битві з тугаримами в міській брамі"

Посадовці запевнили, що ініціатива школярів, які дали лад кільком десяткам стародавніх стел - це лише початок, а у перспективі тут проведуть "капітальне прибирання", встановлять на місце пам'ятники, що впали, а де знадобиться - реставрують.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.