На ICTV запускають цикл роликів до Дня Перемоги. ФОТО

З 29 квітня телеканал ICTV запускає цикл соціальних роликів до Дня Перемоги - "Пам'ятати, щоб жити".

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на прес-службу каналу.

Ідея та втілення роликів належить арт-групі каналу.

 Кадр з ролику

"У центрі сюжету - пам'ятні місця війни, в яких з'являються її ожилі примари: піхотинець, артилерист, дитина, - йдеться у повідомленні каналу. - Всі вони - втілені відзвуки минулого, нагадування нащадкам про тих, хто віддав своє життя за їх право жити".

За словами прес-служби, цифри страшних втрат, заявлені в ролику - не просто шокуюча інформація. Це спроба... напередодні Дня Перемоги нагадати, яку ціну заплатив за неї наш народ".

Відео роликів під загальним слоганом "Ніщо не забуто" ["Ніхто не забутий, ніщо не забутий" - цитата з вірша ленінградської поетеси Ольги Берґгольц, яка стала символом радянської історичної пам'яті - ІП] можна побачити тут.

Дивіться також інші матеріали за темою "Телебачення"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.