В Одесі відкрилася виставка про звільнення міста від нацистів. ФОТО

B Одеському краєзнавчому музеї відкрилася виставка, присвячена 69-й річниці визволення міста від нацистів і їхніх союзників.

Про це повідомляє "Думская".

Відкриттям виставки колектив музею вирішив відзначити відразу кілька дат, які відзначаються в цьому році, - 115 років від дня народження маршала Малиновського i 110 років з дня народження двічі героя Радянського союзу, генерала Плієва.

Автор експозиції - завідуюча відділом "Одеський край" в роки Великої Вітчизняної війни Лілія Езау.

"Внесок Румунії у хрестовий похід супроти большевизму"

Виставка побудована на матеріалах музею, багато з яких не увійшли до стаціонарний показ. Це фотографії, документи, періодичні видання, побутові предмети, а також особисті речі і листування Малиновського і Плієва. 

Також збепеглося кілька листів командира 248-ї стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 3-го Українського фронту, почесного громадянина Одеси Миколи Галая.

Офіцери саме його військової частини підняли прапор Перемоги над Одеським оперним театром у 1944 році.

Микола Галай із родиною. 1947 рік

Разом із нагороднми грамотами, мундиром Малиновського та військовими фотографіями тут виставлені і незвичайні експонати. Наприклад, лист школяра, датований 10 квітня 1945 року, із вдячністю маршалу Малиновському за визволення Одеси.

Експозиція "Перемоги немеркнуче світло" відкрита до 10 травня.

Завтра в музеї пройде науково-практична конференція, присвячена Дню визволення Одеси.

Дивіться також інші матеріали за темою "Одеса"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.