В Одесі відкрилася виставка про звільнення міста від нацистів. ФОТО

B Одеському краєзнавчому музеї відкрилася виставка, присвячена 69-й річниці визволення міста від нацистів і їхніх союзників.

Про це повідомляє "Думская".

Відкриттям виставки колектив музею вирішив відзначити відразу кілька дат, які відзначаються в цьому році, - 115 років від дня народження маршала Малиновського i 110 років з дня народження двічі героя Радянського союзу, генерала Плієва.

Автор експозиції - завідуюча відділом "Одеський край" в роки Великої Вітчизняної війни Лілія Езау.

"Внесок Румунії у хрестовий похід супроти большевизму"

Виставка побудована на матеріалах музею, багато з яких не увійшли до стаціонарний показ. Це фотографії, документи, періодичні видання, побутові предмети, а також особисті речі і листування Малиновського і Плієва. 

Також збепеглося кілька листів командира 248-ї стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 3-го Українського фронту, почесного громадянина Одеси Миколи Галая.

Офіцери саме його військової частини підняли прапор Перемоги над Одеським оперним театром у 1944 році.

Микола Галай із родиною. 1947 рік

Разом із нагороднми грамотами, мундиром Малиновського та військовими фотографіями тут виставлені і незвичайні експонати. Наприклад, лист школяра, датований 10 квітня 1945 року, із вдячністю маршалу Малиновському за визволення Одеси.

Експозиція "Перемоги немеркнуче світло" відкрита до 10 травня.

Завтра в музеї пройде науково-практична конференція, присвячена Дню визволення Одеси.

Дивіться також інші матеріали за темою "Одеса"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.