Спецпроект

Теракотова армія прибуде до музею Тампере в червні

Змінилися дати проведення виставки Теракотової армії першого китайського імператора Цинь Шихуанді у фінському місті Тампере. Експозиція відкриється в музейному центрі "Вапрійккі" (Vapriikki) з 14 червня - на місяць пізніше, ніж було заплановано раніше.

Про це пише travel.ru.

Воїни Теракотової армії були створені в II столітті до нашої ери для "охорони" гробниці легендарного імператора Цинь Шихуанді. Всі вони виконані в натуральну величину, при цьому кожен має індивідуальні риси. Обличчя всіх воїнів спочатку були звернені на схід - туди, де розташовувалися царства, підкорені імператором. У 2002 році скульптори Ральф Грюнеберг і Буркард Пфренцігер виготовили точні копії фігур, які тепер "подорожують" по світу. Вони відтворені за старовинною технологією. 180 статуй - піхота, генерали, офіцери, лучники і коні.

Музейний центр Vapriikki (Alaverstaanraitti 5) працює щодня крім понеділка, з 10:00 до 18:00. Звичайна вартість квитка сюди становить 3-9 євро залежно від віку відвідувача, але по п'ятницях за три години до закриття вхід вільний. Вхід на виставку теракотових воїнів обійдеться в 13 євро для дорослих і 5 євро для дітей з 7 до 16 років; є групові та сімейні знижки. За цим же квитком можна відвідати всі інші зали музейного центру. Виставка "Теракотова армія і скарби китайських імператорів" стане найбільшою за всю історію музею. Крім легендарних статуй, вона включить в себе скарби династії Цинь: зброя, прикраси, предмети з нефриту, бронзи і золота.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.