У Києві відбудеться фестиваль культури першої Речі Посполитої. ФОТО

У Києві відбудеться фестиваль польської культури "Гей, соколи!".

Про це ІП повідомили в Польській туристичній організації.

У рамках фестивалю буде відкрито "польову Польську амбасаду" Малопольського, Шльонського та Свєнтокшиського воєводств.

Найвідоміші в Польщі фольклорні колективи "Кракус" (Krakus), "Істебна" (Istebna), Свєнтокшиські чарівниці (відьми) упродовж двох днів співатимуть та вчитимуть охочих традиційним польським танцям.

 

Україну представлятимуть фольклорні гурти "Роксоланія", "Рожаниця", "Добривечір" та "Вулиця", а також кінний каскадерський підрозділ козаків селища "Мамаєва Слобода" під орудою наказного отамана Олега Юрчишина.

Козаки продемонструють феєричну кінно-каскадерську джигітовку із презентацією бойових стягів, зброї та гонору Польщі й України.

Гості фестивалю зможуть взяти участь у численних майстер-класах із давніх ремесел та трудових навичок. Для гостей на майдані також готуватиметься страви обох народів - від бігуса до куліша. Охочі зможуть дізнатися більше про шляхетський етикет Польщі з дегустацією старопанських і козацьких напоїв.

 

Також козаки "Мамаєвої Слободи" проводитимуть майстер-класи із шаблювання (фехтування на шаблях), стрільби з лука, метання бойової сокири та списа.

Бажаючі спільно з козаками зможуть покататись верхи на конях, а також на возі, поборотись із козацьким богатирем, а також узяти особисту участь у інших козацьких розвагах.

Пісня "Гей, соколи!" ("На зеленій Україні") авторства уродженця Київщини, українсько-польського композитора Тимка Падури (1801-1871), від якої узяв свою назву фестиваль

Організаторами Великого фестивалю польської культури "Гей, соколи!" є Polska Organizacja Turystyczna  та козацьке селище "Мамаєва Слобода".

Час і місце заходу: 1 червня 2013 року о 12:00. Київ, вул. Донця, 2, козацьке селище "Мамаєва слобода". Фестиваль триватиме два дні, 1 та 2 червня.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фестивалі"

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.