Спецпроект

Російський музей відправив "Запорожців" Рєпіна на Урал

Шедевр Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану", який знаходиться в постійній експозиції Російського музею (ГРМ), на чотири місяці переїхав на тимчасове експонування в місто Сатка Челябінської області.

Про це повідомляє ria.ru.

Це невелике місто Південного Уралу стало широко відомим після падіння метеорита взимку цього року, а тепер його жителі зможуть познайомитися з однією з головних картин великого музею, і для цього їм не доведеться їхати до Санкт-Петербурга. З четверга "Запорожці", а також автопортрет Рєпіна, будуть виставлені в палаці культури "Магнезит", причому подивитися на них можна абсолютно безкоштовно.

"Були створені всі умови для розміщення полотна в максимально комфортних для нього умовах. Палац культури є пам'яткою архітектури 1951 (у цьому ж році будівлю було визнано кращим архітектурним спорудженням СРСР), і за допомогою сучасних технологій йому додали шарм, властивий Російському музею і відтворили атмосферу парадних залів Михайлівського палацу ", - розповіла Тетяна Забродіна, прес-секретар "Групи Магнезит".

Також відвідувачі виставки зможуть відвідати лекторій і взяти участь в інтерактивних програмах.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.