Спецпроект

АНОНС. Презентація книжки "Від "Волинської різанини" до акції "Вісла"

У Києві та Львові відбудуться презентації українського перекладу однієї з найвідоміших книжок, що присвячена польсько-українському конфлікту 1940-х років

Книгарня "Є" та видавництво "Дух і Літера"  запрошують на презентацію українського перекладу книжки історика Ґжеґожа Мотики "Від волинської різанини до операції  "Вісла"".

Про книжку:

Десятки тисяч убитих цивільних українців і поляків, у тому числі жінок, дітей, немічних, сотні спалених сіл і хуторів, понад півтора мільйони переселенців, які мусили назавжди попрощатися зі своєю малою вітчизною та покинути свої будинки й увесь життєвий доробок, – такий трагічний баланс цивілізаційної катастрофи на польсько-українському прикордонні в роки II Світової війни та одразу після неї.

Хронологічні межі нещадного зіткнення двох націоналізмів, українського та польського, позначені етнічною чисткою поляків Волині ("антипольською акцією"), що сягнула піку в 1943 р., і операцією "Вісла", тобто "остаточним вирішенням українського питання" на території опанованої комуністами Польщі в 1947 р.

Про причини, перебіг і наслідки цього конфлікту – найбільш дискусійної теми української та польської історіографії й найболючішої проблеми сучасних взаємин двох народів-сусідів, йдеться в пропонованій українському читачеві книзі польського історика, професора, габілітованого доктора Ґжеґожа Мотики.

Професор Ґжеґож Мотика. Фото Zaxid.net

Автор, який багато років працює в дослідних і просвітних структурах Інституту Національної Пам’яті та Інституті політичних досліджень Польської АН, є провідним фахівцем у цій галузі україністики, а його численні наукові розвідки користуються визнанням у середовищі польських і українських дослідників, водночас породжуючи своєю об’єктивністю та глибиною неприязнь у тих, хто по обидва боки кордону прагне маніпулювати історичним минулим задля досягнення політичних цілей.

Про автора:

Ґжеґож Мотика, польський історик, один з найкращих знавців польсько-української історії. Професор вІнституту політичних досліджень Польської академії наук. Викладач Ягелонського університету, член Ради польського Інституту національної пам"яті. Автор книжок присвячених польсько-української історії, м.ін. "Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945–1947", "Antypolska Akcja OUN-UPA 1943–1944. Fakty i interpretacje ", "Ukraińska partyzantka 1942–1960"," Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945–1989".

Зустрічі із автором, проф. Ґжеґожем Мотикою відбудуться:

у  Києві - понеділок,  27 травня, о 18:00, книгарня "Є", вул. Лисенка 3. За участі автора післямови проф. Ігоря Іллюшина, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - проф. Оля Гнатюк

у Львові - середа, 29 травня, о 18:00, книгарня "Є", пр. Свободи 7. За участі  проф. Леоніда Зашкільняка, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - політолог, культуролог Тарас Возняк

Допоможіть історичній правді! 1 000 000 на день народження

Ми існуємо на пожертви наших читачів. Без цієї допомоги «Історична правда» перестане існувати. Якщо ви вважаєте, що подальше існування "Історичної правди" необхідне українському суспільству – прочитайте цей текст до кінця!

Перша академічна нерухомість: як пансіон графині Левашової став власністю Української академії наук

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.