Спецпроект

АНОНС. Презентація книжки "Від "Волинської різанини" до акції "Вісла"

У Києві та Львові відбудуться презентації українського перекладу однієї з найвідоміших книжок, що присвячена польсько-українському конфлікту 1940-х років

Книгарня "Є" та видавництво "Дух і Літера"  запрошують на презентацію українського перекладу книжки історика Ґжеґожа Мотики "Від волинської різанини до операції  "Вісла"".

Про книжку:

Десятки тисяч убитих цивільних українців і поляків, у тому числі жінок, дітей, немічних, сотні спалених сіл і хуторів, понад півтора мільйони переселенців, які мусили назавжди попрощатися зі своєю малою вітчизною та покинути свої будинки й увесь життєвий доробок, – такий трагічний баланс цивілізаційної катастрофи на польсько-українському прикордонні в роки II Світової війни та одразу після неї.

Хронологічні межі нещадного зіткнення двох націоналізмів, українського та польського, позначені етнічною чисткою поляків Волині ("антипольською акцією"), що сягнула піку в 1943 р., і операцією "Вісла", тобто "остаточним вирішенням українського питання" на території опанованої комуністами Польщі в 1947 р.

Про причини, перебіг і наслідки цього конфлікту – найбільш дискусійної теми української та польської історіографії й найболючішої проблеми сучасних взаємин двох народів-сусідів, йдеться в пропонованій українському читачеві книзі польського історика, професора, габілітованого доктора Ґжеґожа Мотики.

Професор Ґжеґож Мотика. Фото Zaxid.net

Автор, який багато років працює в дослідних і просвітних структурах Інституту Національної Пам’яті та Інституті політичних досліджень Польської АН, є провідним фахівцем у цій галузі україністики, а його численні наукові розвідки користуються визнанням у середовищі польських і українських дослідників, водночас породжуючи своєю об’єктивністю та глибиною неприязнь у тих, хто по обидва боки кордону прагне маніпулювати історичним минулим задля досягнення політичних цілей.

Про автора:

Ґжеґож Мотика, польський історик, один з найкращих знавців польсько-української історії. Професор вІнституту політичних досліджень Польської академії наук. Викладач Ягелонського університету, член Ради польського Інституту національної пам"яті. Автор книжок присвячених польсько-української історії, м.ін. "Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945–1947", "Antypolska Akcja OUN-UPA 1943–1944. Fakty i interpretacje ", "Ukraińska partyzantka 1942–1960"," Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945–1989".

Зустрічі із автором, проф. Ґжеґожем Мотикою відбудуться:

у  Києві - понеділок,  27 травня, о 18:00, книгарня "Є", вул. Лисенка 3. За участі автора післямови проф. Ігоря Іллюшина, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - проф. Оля Гнатюк

у Львові - середа, 29 травня, о 18:00, книгарня "Є", пр. Свободи 7. За участі  проф. Леоніда Зашкільняка, перекладача книжки Андрія Павлишина. Модератор - політолог, культуролог Тарас Возняк

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну