Спецпроект

Музею-палацу Воронцова подарували півтисячі картин

Професор, співробітник Нікітського ботанічного саду, Віталій Голубєв, подарував Воронцовському музею при Алупкінському палацово-парковому музеї-заповіднику колекцію з 546 картин.

Про це пише timer.od.ua.

Підписання договору дарування відбулося у четвер, 23 травня. Договір був підписаний між професором Голубєвим і директором Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника Олександром Балінченко і переданий головному хранителю музею.

У музей передано колекцію робіт відомих майстрів ХХ століття. Картини знаходяться у фондах і сховищах музею. Перш, ніж їх побачать відвідувачі, співробітникам музею належить вибрати і підготувати приміщення для експозиції, забезпечити контроль клімату і оформити самі картини.

Зазначимо, що Віталій Голубєв зробив перший великий дар Воронцовському музею ще в 1988-му році. Тоді колекціонер передав музею 204 картини.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.