Історики світу стають на захист соціологічного центру в Москві

Сайт українських істориків Historians.in.ua приєднується до ініціативи колег з німецького часопису "Osteuropa" на підтримку "Левада-Центру" в Москві.

Про це повідомляється на ФБ-сторінці сайту.

Московському аналітичному центру Юрія Левади загрожує небезпека, повідомляє сайт. Прокуратура звинувачує його в тому, що центр, отримуючи гроші з-за кордону і публікуючи результати своїх досліджень, здійснює "політичну діяльність", а тим самим виступає як "іноземний агент".

"Це удар по свободі науки, і ми повинні чинити опір", - заявляють історики.

Підписати міжнародну петицію солідарності на захист "Левада-Центру" можна тут.

Як відомо, днями "Левада-центр" отримав застереження від прокуратури, в якому говориться, що організація займається політичною діяльністю.

За словами директора центру Льва Гудкова, застереження ставить "Аналітичний центр Юрія Левади" у вкрай важку ситуацію, практично змушуючи його припинити свою діяльність в якості незалежної дослідницької соціологічної організації, що веде систематичні опитування громадської думки в Росії.

"Прокуратура фактично підвішує нашу організацію на гачок можливих санкцій, з одного боку, і підриває її авторитет та ділову репутацію, з іншого", - йдеться в заяві.

Гудков зазначив, що Центр не планує припиняти випуск журналу, закривати сайт або коментувати результати опитувань. Наразі керівництво Центру веде консультації з юристами і розглядає можливі виходи з ситуації, що склалася.

Деякі дані соціологічних опитувань "Левада-Центру" можна побачити на Історичній Правді

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.