На Львівщині перепоховають солдат-ворогів Першої світової

Під час пошуково-польових досліджень у Сколівському районі Львівщини товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" виявлено місця санітарних захоронень загиблих у роки Першої світової війни солдатів армій Російської та Австрійської імперій.

Про це повідомляє прес-служба товариства "Пам'ять".

"У 2014 році відзначатиметься 100 років від початку Першої світової війни, - нагадують пошуковці. - В Україні сьогодні знаходяться десятки військових кладовищ того періоду, які перебувають у занедбаному стані".

По лісах, полях, на схилах Карпатських гір ще й сьогодні безліч непохованих людських решток.

Кожна країна, чиї громадяни брали участь у бойових діях під час Першої світової війни, називає цю війну своєю, однак при цьому дуже рідко згадується той факт, що бої відбувалася і на  території  України за безпосередньою участю  самих українців.  

Наші предки були з обох боків воюючих сторін. Мова йде  про Російську імперію, у якій, за приблизними підрахунками, воювало близько 4 мільйонів українців, а також близько одного мільйона галичан, які на той час були під владою Австро-Угорщини.

24-25 травня у Сколівському районі Львівської області Пошуковою групою Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" розпочато пошукові роботи в околицях сіл Орява (гора Дзвинів), Козьова (гора Острий), Риків, Головецьке (гора Маківка).

Ця місцевість стала місцями жорстоких кровопролитних боїв (1914-1915 роки) між ворогуючими сторонами.

Завданням пошукової експедиції було дослідити місця боїв, виявити та ексгумувати людські останки з метою подальшого їх перезахоронення на військовому кладовищі у с. Орява.

Знайдено вісім санітарних поховальних ям. Із двох вилучено (ексгумовано) останки трьох осіб. За характером поховання та знайденими поруч фрагментами військових одностроїв та спорядження, залишки людських скелетів належать воякам різних воюючих сторін.

 

На горі Дзвинів (між с. Орява та Козьова) розпочато впорядкування зруйнованих у 2012 році чорними копачами військових поховань. На цьому місці буде встановлено пам’ятний знак. Відповідні роботи проводитимуться Товариством "Пам'ять" у с. Воля Старосамбірського району та с. Чемеринці Перемишлянського району.

Усі заходи спрямовані на підготовку відзначення у 2014 році трагічного сторіччя від початку Першої світової війни.

Львівщина зобов’язана гідно вшанувати загиблих у роки Першої світової війни українців та військовиків інших національностей, нагадують пошуковці.

Дивіться також інші матеріали за тегом "Перша світова війна"

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".