На Львівщині перепоховають солдат-ворогів Першої світової

Під час пошуково-польових досліджень у Сколівському районі Львівщини товариством пошуку жертв війни "Пам'ять" виявлено місця санітарних захоронень загиблих у роки Першої світової війни солдатів армій Російської та Австрійської імперій.

Про це повідомляє прес-служба товариства "Пам'ять".

"У 2014 році відзначатиметься 100 років від початку Першої світової війни, - нагадують пошуковці. - В Україні сьогодні знаходяться десятки військових кладовищ того періоду, які перебувають у занедбаному стані".

По лісах, полях, на схилах Карпатських гір ще й сьогодні безліч непохованих людських решток.

Кожна країна, чиї громадяни брали участь у бойових діях під час Першої світової війни, називає цю війну своєю, однак при цьому дуже рідко згадується той факт, що бої відбувалася і на  території  України за безпосередньою участю  самих українців.  

Наші предки були з обох боків воюючих сторін. Мова йде  про Російську імперію, у якій, за приблизними підрахунками, воювало близько 4 мільйонів українців, а також близько одного мільйона галичан, які на той час були під владою Австро-Угорщини.

24-25 травня у Сколівському районі Львівської області Пошуковою групою Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" розпочато пошукові роботи в околицях сіл Орява (гора Дзвинів), Козьова (гора Острий), Риків, Головецьке (гора Маківка).

Ця місцевість стала місцями жорстоких кровопролитних боїв (1914-1915 роки) між ворогуючими сторонами.

Завданням пошукової експедиції було дослідити місця боїв, виявити та ексгумувати людські останки з метою подальшого їх перезахоронення на військовому кладовищі у с. Орява.

Знайдено вісім санітарних поховальних ям. Із двох вилучено (ексгумовано) останки трьох осіб. За характером поховання та знайденими поруч фрагментами військових одностроїв та спорядження, залишки людських скелетів належать воякам різних воюючих сторін.

 

На горі Дзвинів (між с. Орява та Козьова) розпочато впорядкування зруйнованих у 2012 році чорними копачами військових поховань. На цьому місці буде встановлено пам’ятний знак. Відповідні роботи проводитимуться Товариством "Пам'ять" у с. Воля Старосамбірського району та с. Чемеринці Перемишлянського району.

Усі заходи спрямовані на підготовку відзначення у 2014 році трагічного сторіччя від початку Першої світової війни.

Львівщина зобов’язана гідно вшанувати загиблих у роки Першої світової війни українців та військовиків інших національностей, нагадують пошуковці.

Дивіться також інші матеріали за тегом "Перша світова війна"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.