УКРАЇНА ВІДЗНАЧАТИМЕ 100-РІЧЧЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

На робочому засіданні Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни і політичних репресій розглядався проект указу президента України "Про заходи у зв'язку з 100-ми роковинами початку Першої Світової війни 1914-1918 років".

Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнського об'єднання пошукових організацій "Союз "Народна пам'ять".

"На державному рівні ці заходи офіційно в Україні ще ніколи не святкувалися, - зазначив відповідальний секретар комісії Ярослав Жилкін. - До того ж, українці у Першій Світовій війні були змушені воювати по різні сторони фронту, фактично один проти одного у складі ворогуючих армій".

Як відомо, уряд Великої Британії розпочав спеціальну програму пам'яті, присвячену 100-річчю від початку Першої світової війни (1914-1918), вартістю 50 млн фунтів стерлінгів.

Численні заходи до 100-річчя Першої світової війни плануються і в Російській Федерації.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Перша світова війна"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.