БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЄ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ ВЕЛИКИМ СВЯТОМ

Для переважної більшості українців (82%) День Перемоги є великим святом.

Про це свідчать результати дослідження громадської думки жителів України, проведене компанією Research & Branding Group 19-29 квітня 2013 року, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Звичайним вихідним його вважають 13% українців, а для 3% жителів 9 травня є звичайним днем тижня.

Найбільше тих, для кого 9 травня - це велике свято серед жителів півдня (91%), сходу (89%) та центру (87%) України, серед людей віком 50-54 роки (87%) та старше 55 років (88%), а також серед міських жителів (86%).

Як звичайний вихідний 9 травня найчастіше сприймають жителі заходу України (28%), молодь до 30 років (19%).

Для більшості українців (79%) значущість Дня Перемоги залишилася незмінною. Кожен десятий українець (10%) стверджує, що значущість свята для нього зросла порівняно з попередніми роками, 8% вважають, що значущість свята для них останніми роками знизилася.

Більшість українців (75%) 9 травня має намір святкувати День Перемоги, тоді як 18% жителів країни його не святкуватимуть.

Зокрема, на заході України 50% населення мають намір святкувати День Перемоги, 42% не мають наміру це робити.

У більшості українців є родичі та близькі, які загинули (68%) під час Великої Вітчизняної та Другої світової війни. Найбільше загиблих у роки війни родичів і близьких у жителів центральної (74%) та південної (73%) України.

87% українців знають про життя своїх близьких і родичів під час війни: 44% опитаних - багато дізналися безпосередньо з оповідань, сімейних архівів, а 43% - знають про життя своїх близьких і родичів у роки війни у загальних рисах.

60% українців розмовляють у своїй сім'ї про минулу війну, 39% - ні. Найчастіше про війну розмовляють українці старшого покоління: віком 50-54 роки (70%) та люди старше 55 років (72%).

Збір інформації здійснювався методом особистого інтерв'ю в 24 областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києва та Севастополі.

Респондентів відбирали за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю та віком. Обсяг вибіркової сукупності становив 2178 людей.

Очікувана середня похибка вибірки становить +/-2,2%.

Як відомо, у квітні 2011 року соціологічна служба Центру Разумкова повідомляла, що 70% громадян України вважають День Перемоги великим святом, ще 24% - звичайним святом. І ця тенденція не змінюється протягом кількох років.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.