БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЄ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ ВЕЛИКИМ СВЯТОМ

Для переважної більшості українців (82%) День Перемоги є великим святом.

Про це свідчать результати дослідження громадської думки жителів України, проведене компанією Research & Branding Group 19-29 квітня 2013 року, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Звичайним вихідним його вважають 13% українців, а для 3% жителів 9 травня є звичайним днем тижня.

Найбільше тих, для кого 9 травня - це велике свято серед жителів півдня (91%), сходу (89%) та центру (87%) України, серед людей віком 50-54 роки (87%) та старше 55 років (88%), а також серед міських жителів (86%).

Як звичайний вихідний 9 травня найчастіше сприймають жителі заходу України (28%), молодь до 30 років (19%).

Для більшості українців (79%) значущість Дня Перемоги залишилася незмінною. Кожен десятий українець (10%) стверджує, що значущість свята для нього зросла порівняно з попередніми роками, 8% вважають, що значущість свята для них останніми роками знизилася.

Більшість українців (75%) 9 травня має намір святкувати День Перемоги, тоді як 18% жителів країни його не святкуватимуть.

Зокрема, на заході України 50% населення мають намір святкувати День Перемоги, 42% не мають наміру це робити.

У більшості українців є родичі та близькі, які загинули (68%) під час Великої Вітчизняної та Другої світової війни. Найбільше загиблих у роки війни родичів і близьких у жителів центральної (74%) та південної (73%) України.

87% українців знають про життя своїх близьких і родичів під час війни: 44% опитаних - багато дізналися безпосередньо з оповідань, сімейних архівів, а 43% - знають про життя своїх близьких і родичів у роки війни у загальних рисах.

60% українців розмовляють у своїй сім'ї про минулу війну, 39% - ні. Найчастіше про війну розмовляють українці старшого покоління: віком 50-54 роки (70%) та люди старше 55 років (72%).

Збір інформації здійснювався методом особистого інтерв'ю в 24 областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києва та Севастополі.

Респондентів відбирали за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю та віком. Обсяг вибіркової сукупності становив 2178 людей.

Очікувана середня похибка вибірки становить +/-2,2%.

Як відомо, у квітні 2011 року соціологічна служба Центру Разумкова повідомляла, що 70% громадян України вважають День Перемоги великим святом, ще 24% - звичайним святом. І ця тенденція не змінюється протягом кількох років.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.