БІЛЬШІСТЬ УКРАЇНЦІВ ВВАЖАЄ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ ВЕЛИКИМ СВЯТОМ

Для переважної більшості українців (82%) День Перемоги є великим святом.

Про це свідчать результати дослідження громадської думки жителів України, проведене компанією Research & Branding Group 19-29 квітня 2013 року, повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Звичайним вихідним його вважають 13% українців, а для 3% жителів 9 травня є звичайним днем тижня.

Найбільше тих, для кого 9 травня - це велике свято серед жителів півдня (91%), сходу (89%) та центру (87%) України, серед людей віком 50-54 роки (87%) та старше 55 років (88%), а також серед міських жителів (86%).

Як звичайний вихідний 9 травня найчастіше сприймають жителі заходу України (28%), молодь до 30 років (19%).

Для більшості українців (79%) значущість Дня Перемоги залишилася незмінною. Кожен десятий українець (10%) стверджує, що значущість свята для нього зросла порівняно з попередніми роками, 8% вважають, що значущість свята для них останніми роками знизилася.

Більшість українців (75%) 9 травня має намір святкувати День Перемоги, тоді як 18% жителів країни його не святкуватимуть.

Зокрема, на заході України 50% населення мають намір святкувати День Перемоги, 42% не мають наміру це робити.

У більшості українців є родичі та близькі, які загинули (68%) під час Великої Вітчизняної та Другої світової війни. Найбільше загиблих у роки війни родичів і близьких у жителів центральної (74%) та південної (73%) України.

87% українців знають про життя своїх близьких і родичів під час війни: 44% опитаних - багато дізналися безпосередньо з оповідань, сімейних архівів, а 43% - знають про життя своїх близьких і родичів у роки війни у загальних рисах.

60% українців розмовляють у своїй сім'ї про минулу війну, 39% - ні. Найчастіше про війну розмовляють українці старшого покоління: віком 50-54 роки (70%) та люди старше 55 років (72%).

Збір інформації здійснювався методом особистого інтерв'ю в 24 областях України, Автономній Республіці Крим, містах Києва та Севастополі.

Респондентів відбирали за квотною вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за місцем проживання (область), статтю та віком. Обсяг вибіркової сукупності становив 2178 людей.

Очікувана середня похибка вибірки становить +/-2,2%.

Як відомо, у квітні 2011 року соціологічна служба Центру Разумкова повідомляла, що 70% громадян України вважають День Перемоги великим святом, ще 24% - звичайним святом. І ця тенденція не змінюється протягом кількох років.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.