9 травня 1945

70% українців вважають День Перемоги великим святом. Цікава соціологія

Ми готові підтримати примирення нацистських і радянських ветеранів більше, ніж примирення ветеранів УПА і Червоної армії. При цьому більша половина з нас вважає, що потрібно примиритися й не шукати в минулому ані правих, ані винних.

Понад дві третини громадян України (70,0%) вважають День Перемоги великим святом, ще 23,6% опитаних вважають цей день звичайним святом. Не вважають День Перемоги святом 4,7% респондентів і 1,7% опитаних не змогли відповісти на питання.

Розподіл відповідей на це питання не змінюється значною мірою протягом останніх 9 років - про це свідчать результати опитувань, проведених соціологічною службою Центру Разумкова.

Запитання і варіанти відповідей, які були в анкетах

Соціологічна служба Центру Разумкова працює давно, фахово і з гарною репутацією. Наведені нижче дані, очевидно, відповідають дійсності - громадяни України переважно досі називають ту війну Великою Вітчизняною, але проти встановлення пам'ятників Сталіну.

60% українців вважають Голодомор геноцидом

Ми готові підтримати примирення нацистських і радянських ветеранів більше, ніж примирення ветеранів УПА і Червоної армії. При цьому більша половина з нас вважає, що потрібно примиритися й не шукати в минулому ані правих, ані винних. Але третина наполягає, щоб винних покарати, хоча б сьогодні.

Президент Ющенко теж вважав, що потрібно примиритися

Пошуки історичного компромісу, про необхідність якого зараз говорять, і способи його досягнення мали б, вочевидь, брати до уваги і цей соціологічний матеріал.

Отже, війну проти фашизму українці переважно схильні називати Великою Вітчизняною, до такої назви схиляються більше двох третин опитаних (66,2%). Близько чверті респондентів (28,6%) називають цю війну Другою світовою. Інші відповіді дали 2,4% респондентів, решта - вагалися з відповіддю.

Протягом останніх 9 років переважна більшість називають цю війну саме Великою Вітчизняною.

 Дані у відсотках від усього числа опитаних

Респондентам також задавалося питання "Протягом двадцятого сторіччя в історії України було багато подій, коли українці масово знищували один одного: це Перша і Друга світові війни, громадянські війни, політичні репресії. Як Ви вважаєте, який з наведених шляхів рішення взаємних образ є кращим?".

Половина опитаних  (53,8%) обрали відповідь "Потрібно примиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних". Водночас 28,7% респондентів вважають, що потрібно, щоб винні обов'язково були покарані, навіть через багато років.

Решта опитаних вагалися з відповіддю.

 Таблиці: Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова

Проте у випадку конкретних ініціатив прихильників примирення виявляється значно менше.

Так ідея примирення ветеранів ОУН-УПА та Радянської армії має майже порівну прихильників (34,6%) і противників (37,2%). Понад чверть опитаних поставилися до цієї ініціативи байдуже, або не змогли відповісти на питання.

Дещо більше прихильників (38,1%) і менше противників (31,7%) має ідея примирення ветеранів радянської та німецької армій.

Водночас переважно негативно громадяни України ставляться до ініціативи встановлення пам'ятників Йосипу Сталіну в містах України. Підтримали цю ініціативу лише 5,7% опитаних, а негативно поставилися до неї дві третини (68,0%) респондентів. Близько чверті опитаних (26,3%) залишаються байдужими до цієї ідеї або вагалися з відповіддю.

 Кількість прихильників і противників примиренням між "комуністичними й націоналістичними" ветеранами майже однакова

Підтримка ініціативи встановлення пам'ятників Сталіну знизилася, порівняно з минулим роком, коли підтримували цю ідею 9,6% опитаних, а не підтримували - 56,7%.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 1 по 5 квітня 2011 року в усіх регіонах України. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки - 2,3%.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.