Спецпроект

В Росії відкривають музей гусака

Музей гусака відкриється в Алтайському селі Гуселетово на початку липня, в експозиції буде представлено близько 5 тисяч унікальних експонатів.

Про це пише ria.ru.

Музей відкриють у лікувально-оздоровчому комплексі "Гуселетовські плеса", який знаходиться в трьох кілометрах від села Гуселетово.

"Гусак - одна з найбільш цікавих тварин, яка вшановується багатьма народами, вважається оберегом, зображення цього птаха зустрічається на іконах. Гусь живе довше за всіх пернатих - 20 років, і він більш вірний, ніж лебідь. За два роки зібрано більше 5 тисяч експонатів з всього світу ", - розповідають впорядники.

Цікаві експонати збирали протягом двох років. Вдалося виявити порцелянові фігурки з Європи, було знайдено срібну ложечку із зображенням міфічної істоти, що терзає двох гусей, сформована унікальна нумізматична колекція.

Крім фігурок відвідувачі зможуть подивитися книги про гусей, православні ікони, ігри. Гіди розкажуть про стародавні ритуали з використанням гусей, а діти зможуть виготовити фігурку птаха в стилі орігамі. В якості сувенірів в музеї будуть продаватися амулети з гусячого пера, в кінчик якого будуть засипати насіння подорожника.

За словами директора комплексу "Гуселетовські плеса" Сергія Неверова, гусак стане своєрідним брендом "Гуселетовського плесо", що сприятиме залученню туристів.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.