Росархів вивісив в інтернет 400 тисяч документів з архівів Сталіна і КПРС

Федеральна архівна агенція Росії (Росархів) запустила сайт "Документи радянської епохи". На ньому можна побачити в електронному вигляді більш ніж 400 тисяч матеріалів із особистого фонду Йосипа Сталіна і Політбюро ЦК Компартії СРСР.

В основу проекту лягли документи з Російського державного архіву соціально-політичної історії - колишнього Центрального партійного архіву КПРС, повідомляє РІА Новости із посиланням на главу Росархіва Андрій Артізова.

Усі матеріали розділені на два блоки: матеріали Політбюро ЦК РКП (б) за 1919-1933 роки та матеріали з особистого фонду Сталіна за всі роки життя вождя.

Загальний обсяг становить 390 тисяч сторінок або приблизно 100 тисяч документів. Робота з оцифрування зайняла близько п'яти років.

Документи можна не тільки читати, але і роздруковувати, ставити закладки в тексті. Важливо й те, що користувачі можуть отримати код для цитування в соціальних мережах, наприклад в Twitter і Facebook.

Інтернет-адреса сайту - sovdoc.rusarchives.ru

Артізов вказав на важливість публікації документів у світлі підготовки нового підручника з історії. Це питання напередодні обговорювалося на засіданні президії Російського історичного товариства.

"Процес самоідентифікації сучасної Росії не буде завершений, поки ми спільними зусиллями не виробили зваженого підходу до радянської епохи, - зазначив Артізов. - Підходу, який буде заснований на об'єктивному аналізі та буде тверезо оцінювати як досягнення тієї пори, так і ціну, яку довелося заплатити суспільству і громадянам за ці досягнення".

З ним згоден і ректор Російського державного гуманітарного університету, історик Юхим Пивовар.

"Важливий і пізнавальний, і методичний елемент цього процесу. Ми знаходимося на стадії підготовки нового покоління підручників історії. Ці матеріали, раніше недоступні широкому колу читачів, повинні бути відображені в навчальній літературі для середньої і вищої школи", - сказав ректор.

"Дуже багато йде дискусій про ці сюжети і цей відкритий доступ до інформації дозволить відмести деякі радикальні позиції, дозволить використовувати науковий підхід для аналізу тих процесів, які мали місце і які ми не замовчуємо, а готові вивчати, інтерпретувати на новому рівні з використанням усього багатства матеріалів ", - додав він.

Глава Росархіву також повідомив, що англомовна версія сайту в перспективі стане доступна в інших країнах світу, зокрема в США. "Це буде платна підписка, частину доходу від якої буде надходити до бюджету Росії", - сказав він.

За словами Артізова, в планах Росархіву "публікація до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні документів про діяльність радянської військової адміністрації в Німеччині, німецького трофейного фонду та документів Державного комітету оборони".

Як відомо, у березні 2013 року було відкрито Електронний архів визвольного руху avr.org.ua, який надав доступ більше ніж до 10 тисяч документів.

Дивіться також інші матеріали на тему "Архіви" і "Росія"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.