ВІДКРИТО ІНТЕРНЕТ-АРХІВ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

Тепер в Інтернеті — 10 тисяч раніше не доступних документів про історію ОУН та УПА. Запрацював сайт "Електронний архів визвольного руху", представлений Львівським національним університетом імені Франка та Центром досліджень визвольного руху.

Описані електронні копії систематизовані тематично та хронологічно, а сам Е-архів постійно поповнюватиметься, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Проект втілено з ініціативи ректора ЛНУ Івана Вакарчука.

З 19 березня цього року "Електронний архів визвольного руху" надає у вільному інтернет-доступі понад 10 000 систематизованих та описаних електронних копій документів з історії ОУН та УПА.

Планується подальше поповнення архіву документами, які розповідають про минуле ХХ століття в Україні, структури визвольного руху, політичні репресії та діяльність нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

Користувачі можуть як переглядати документи на сайті, так і скопіювати електронні копії у форматі .pdf.

Інтернет-адреса електронного архіву - avr.org.ua

Ініціатори проекту переконані, що Е-архів буде корисний дослідникам, історикам, студентам та аспірантам, усім, хто цікавиться історією України, СРСР та Центральної-Східної Європи у XX столітті, подіями періоду Другої світової війни, боротьбою народів СРСР за незалежність, історією тоталітарних режимів та репресій.

"Електронний архів українського визвольного рухy" — спільний проект Львівського національного університету імені Івана Франка, Центру досліджень визвольного руху з участю Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Його підготовка тривала три роки.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Архіви"

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну