На Київщині шукають загиблих у 1941-му солдат Червоної армії

У Баришівському районі Київської області відбулося урочисте відкриття пошукової вахти "Пам'ять жива!" на честь захисників Київщини 1941-го року.

Тільки за останні два роки пошуковці виявили останки понад двох тисяч бійців, із них більше 200 було ідентифіковано, зазначив на церемонії відкриття віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.

За кілька перших днів роботи пошуковцями було знайдено 23 солдати Червоної армії, імена двох із них вже вдалося встановити. Це сержант Литовченко, уродженець Дніпропетровщини, та сержант Гаврилов.

"З відомих причин події, що відбувалися тут 1941-го року, багато в чому замовчувалися. Але навіть через 70 років родичі загиблих та зниклих безвісти солдатів не втрачають надії знайти своїх героїв, - зазначив відповідальний секретар Держкомісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій Ярослав Жилкін. - Робота пошуковців на цій землі в досить непростих польових умовах спрямована на те, щоб вирвати із забуття ще і ще одного бійця, повернути ім’я, розповісти рідним про останні дні життя героя".

Територія Баришівського котла, за словами пошуковців, потребує ґрунтовного та довготривалого  дослідження. У найближчі дні пошукові групи планують дослідити околиці сіл Борщів, Пристроми, Устинова Гребля та інших.

З кожним днем в польовому таборі поповнюється виставка знайдених воєнних експонатів: елементів озброєння бійців та їхніх особистих речей.

Національний прапор над польовим табором пошуковців підняли учасник оборони Києва 1941 року Адріан Галябарник і молодий пошуковець Дмитро Білаш.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.