Спецпроект

В Фінляндії хочуть відкрити новий музей Мумі-Тролів

Мистецтвознавчий музей міста Тампере шукає нові приміщення під музей Мумі-Тролів.

Про це пише yle.fi.

На даний момент розглядається варіант, згідно з яким Мистецтвознавчий музей візьме в своє використання колишнє приміщення бавовноперероблюючого заводу Тампелла.

У приміщеннях колишнього заводу знайдеться місце як для постійної експозиції, так і для сезонних виставок. Художній керівник мистецтвознавчого музею Тампере Тайна Мюллюхарью вважає, що приміщення розміром в п'ять тисяч квадратних метрів ідеально підійшло б для потреб музею. Місто Тампере також розглядає варіант із забудовою території заводу під квартири.

Мумі-тролі - центральні персонажі серії книг, написаних фінської письменницею Туве Янссон, спочатку виданої шведською мовою.

Мумі-тролі - далекі нащадки скандинавських тролів, зовні білі й округлі, з великими мордами, через які вони нагадують гіпопотамів. Судячи з малюнків самої письменниці, мумі-тролі схожі на таємничих маленьких звірів, на ожилі іграшки, на фігурки в дитячих малюнках. У минулому мумі-тролі жили за печами в будинках людей, подібно тролям і домовикам. Але з часом парове опалення майже витіснило пічне, і мумі-тролям довелося шукати інші пристановища.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.