Спецпроект

В Фінляндії хочуть відкрити новий музей Мумі-Тролів

Мистецтвознавчий музей міста Тампере шукає нові приміщення під музей Мумі-Тролів.

Про це пише yle.fi.

На даний момент розглядається варіант, згідно з яким Мистецтвознавчий музей візьме в своє використання колишнє приміщення бавовноперероблюючого заводу Тампелла.

У приміщеннях колишнього заводу знайдеться місце як для постійної експозиції, так і для сезонних виставок. Художній керівник мистецтвознавчого музею Тампере Тайна Мюллюхарью вважає, що приміщення розміром в п'ять тисяч квадратних метрів ідеально підійшло б для потреб музею. Місто Тампере також розглядає варіант із забудовою території заводу під квартири.

Мумі-тролі - центральні персонажі серії книг, написаних фінської письменницею Туве Янссон, спочатку виданої шведською мовою.

Мумі-тролі - далекі нащадки скандинавських тролів, зовні білі й округлі, з великими мордами, через які вони нагадують гіпопотамів. Судячи з малюнків самої письменниці, мумі-тролі схожі на таємничих маленьких звірів, на ожилі іграшки, на фігурки в дитячих малюнках. У минулому мумі-тролі жили за печами в будинках людей, подібно тролям і домовикам. Але з часом парове опалення майже витіснило пічне, і мумі-тролям довелося шукати інші пристановища.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками