Спецпроект

Мінкульт віддає Німеччині вивезені у 1945 році книги

27 червня в Національній парламентській бібліотеці відбудеться церемонія передачі Україною німецькій стороні 713 книжок з бібліотеки Музею цукру в Берліні.

Німецькі книги були вивезені на територію України під час Другої світової війни і досі зберігалися у фондах бібліотеки Українського НДІ цукрової промисловості в Києві.

Хронологічні межі книжок та видань – 1832-1944рр. Зміст видань стосується наукових і виробничих питань, пов’язаних із цукровою промисловістю. Книги надруковані здебільшого німецькою мовою, є видання англійською, французькою та італійською мовами.

В заході візьмуть участь заступник міністра культури Броніслав Стичинський та посол ФРН в Україні Крістоф Вайль.

Під час заходу планується підписання акту приймання-передачі культурних цінностей між українською та німецькою сторонами.

Передача вивезених в УРСР книг бібліотеці Технічного університету Берліну відбудеться на виконання попередніх домовленостей змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей, зазна

Як відомо, у червні 2013 року канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у спільному з президентом Росії відкритті виставки в Ермітажі (Санкт-Петербург) через те, що Німеччина вимагає повернення деяких вивезених у 1945-му культурних цінностей, а Росія відмовляється це зробити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.