Спецпроект

Німці хочуть назад "трофейні цінності". Росія: "ми заплатили кров'ю"

Канцлер Німеччини Ангела Меркель відмовилася взяти участь у відкритті виставки в Ермітажі "Бронзова доба. Європа без кордонів", яку повинна була відкрити разом із президентом Росії Владіміром Путіним.

Меркель вилетіла до Берліну раніше запланованого, з посиланням на речника голови німецького уряду повідомляє Deutsche Welle.

Зустріч була скасована з ініціативи німецької сторони, оскільки всупереч плану на церемонії відкриття виставки не була передбачена промова Меркель, у якій канцлер Німеччини збиралася торкнутися теми "трофейних цінностей".

До цих цінностей належить і Еберсвальдський скарб - найбільше зібрання золотих виробів Бронзової доби, яке було вивезене радянськими солдатами з Німеччини після закінчення Другої світової війни.

ФРН, посилаючись на міжнародне право, наполягає на поверненні колекції. У свою чергу, Росія заявляє, що вона "заплатила за неї кров'ю своїх солдатів".

Як відомо, у вересні 2012 року Німеччина відмовилася виплачувати Греції компенсацію за збитки, завдані під час Другої світової війни.

У лютому 2012 року Міжнародний суд ООН у Гаазі постановив, що Німеччина не зобов'язана платити компенсації родичам убитих нацистами цивільних громадян.

У жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій за Першу світову війну, передбачених Версальським мирним договором 1919 року.

Дивіться також інші матеріали за темою "Друга світова війна"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.