Спецпроект

Бібліотека Шнеєрсона переїде до Єврейського музею вже у червні

Російська державна бібліотека передає Бібліотеку Шнеєрсона до Єврейського музею і центру толерантності вже у червні. Цю інформацію підтвердив голова департаменту громадських зв'язків Федерації єврейських громад Росії Борух Горін. За його словами, в червні буде передано майже 500 томів.

Про це пише prostir.museum.

Бібліотека Шнеєрсона залишиться на обліку в Російській державній бібліотеці, але буде зберігатися у спеціально створеному сховищі в Єврейському музеї. Площа нового книгосховища становить 70 квадратних метрів.

Історія з колекцією Шнеєрсона мала широкий розголос після того, коли наприкінці липня 2011 року суд США постановив повернути іудейському релігійному руху "Хабад Любавич" майже 12 тис. рідкісних книг з колекції Шнеєрсона, що належать нині фонду РДБ. 16 січня 2013 року суд округу Колумбія зобов'язав уряд Росії виплачувати по 50 тис. доларів щодня до дати повернення американським хасидам бібліотеки Шнеєрсона. МЗС Росії назвав рішення суду абсолютно неправомірним.

Єврейський музей та центр толерантності, присвячений історії єврейського народу і пам'яті жертв голокосту був визнаний Музеєм року за версією видання про мистецтво The Art Newspaper Russia.  Відвідувачі музею вже оцінили його широкі експозиційні можливості і сучасні мультимедійні технології

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.