Спецпроект

В Москві єврейську історію покажуть в 4D, а російську - очима євреїв

В Москві 11 листопада в приміщенні Бахметьєвського автобусного парку відкриються Єврейський музей та Центр толерантності.

Про це пишуть Известия.

Територія площею 8,5 тис. кв. м вмістила 12 павільйонів, де можна подивитися фільми, щось дізнатися і на місці обговорити, провести зустрічі з носіями національної традиції.

Відкриваються одразу дві установи - музей і Центр толерантності. Перший доверху начинений передовими інтерактивними технологіями. Звична "колекція предметів" теж є, але не вона лежить в основі експозиції.

Частиною експозиції стане сам відвідувач, без нього музей не запрацює. Глядач підійде - включиться світло, запуститься відео. Якщо він не натисне кнопку на експозиційному столі - він не запрацює. Артефакти тільки підтримують виставку.

З музею можна перейти в Центр толерантності. Центр навчальний: через фільми і лекції на платформі діалогу різних культур будуть виховувати повагу до людей різних релігій і фізичних здібностей. У центрі також розроблені програми для дорослих, курси підвищення кваліфікації для вчителів.

Для центру спеціально створені конфліктні ролики. Організатори пояснюють: в них спочатку все здається ясним: "свої", "чужі", "міські", кавказці. А потім виявляється, що від чужинця щось залежить у твоєму житті. Наприклад, він хірург і повинен зробити твоїй мамі операцію; його вбили в міжнаціональній бійці, і операцію робити нікому. При обговоренні цього сюжету стає ясно, що люди по-різному сприймають будь-яку ситуацію в залежності від кількості знань про неї. Творці центру переконані, що нетолерантність - завжди наслідок нестачі інформації. У лекторії перед кожним слухачем iPad, він дозволяє активно брати участь в обговоренні.

Історична частина музею починається "від витоку" - від створення всесвіту. Потім розповідають про поширення євреїв по всьому світу після руйнування Першого і Другого храмів, про життя в Російській імперії в XVII-XVIII століттях і в кінці XIX - початку XX століття, революції, радянський період до війни, Велику Вітчизняну, післявоєнний час і нинішній. Біблійна історія стала темою 4D-кінозалу: крім об'ємного зображення відвідувачі відчувають вібрацію крісел, вітер, їх може обдати паром.

Коли в Федерації єврейських громад створювали музей, з'ясували, що з XVIII століття розповідати доведеться фактично не історію євреїв, а історію Росії.

Цей музей - історія Росії крізь призму єврейського досвіду. У XIX-ХХ століттях історія євреїв Росії - це на 95% історія Росії: у них не було своїх анклавів, вони не жили в рамках своєї традиції.

Періоду Великої Вітчизняної війни присвячена найбільша експозиція, вона включає танк Т-34 і літак По-2 в натуральну величину.

На музей і центр не витрачено жодної копійки бюджетних грошей. Приватну установу будували на приватні пожертвування.

Крім постійної і тимчасової експозицій при музеї буде бібліотека, магазин, науковий центр, конференц-майданчики, дитячий центр і кошерне кафе. Перший "тимчасовий" проект - московські євреї в фотороботах Павла Самохвалова.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.