Спецпроект

Музей Феодосії поповнився книгами про історію караїмів. ФОТО

Наукова бібліотека Феодосійського музею старовини поповнилася книгами з історії та культури кримських караїмів.

Про це пише kianews.com.ua.

Книги були передані в дар музею від доктора геолого-мінералогічних наук, голови наукової ради Асоціації кримських караїмів Юрія Полканова.

Серед подарованих книг - "Народний календар кримських караїмів", "Військові традиції кримських караїмів", караїмські-російський і російсько-караїмський словники розмовної мови, "Караїмська народна енциклопедія" та інші.

У 1990 році у Феодосійському краєзнавчому музеї була відкрита одна з перших постійних етнографічних експозицій у кримських музеях - зал "Караїмська слобода".

Теми

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.