На Одещині збирають кошти на пам'ятник прем'єр-міністру Придністров'я. ФОТО

Товариство "Одеса-Тирасполь" оголосило про збір коштів на встановлення пам'ятника новопризначеному прем'єр-міністру невизнаної держави Тетяні Туранській.

Про це "Думській" повідомив президент організації Микола Мунтян.

За його словами, прижиттєвий пам'ятник буде встановлено на малій батьківщині придністровського прем'єра - у Білгород-Дністровському.

"Думаю, це буде або маленький бюстик, або меморіальна дошка, - зазначив Мунтян. - Що стосується доцільності самої нашої ініціативи, то вона очевидна. Пані Туранська є найбільш високопоставленим уродженцем Аккермана за всю його історію, ще жоден білгородець не ставав керівником уряду".

Тетяна Туранська

Тетяна Туранська народилася в 1972 році в Білгороді-Дністровському Одеської області УРСР. У 1995 році закінчила Одеський державний економічний університет за спеціальністю "Бухгалтерський облік, контроль і аналіз в промисловості". Тоді ж переїхала в Придністров'я.

Працювала у податковій інспекції Рибниці, заступником і головою держадміністрації Рибницького району, віце-прем'єром ПМР. Днями парламент самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки затвердив Туранську на посаді прем'єра.

До слова, зараз придністровський уряд є "найжіночішим" у Східній Європі: з дев'яти міністрів - тільки троє чоловіків.

Дивіться також інші матеріали за темою "Молдова"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.