АНОНС: семінар для гідів "Історичні фейки як інструмент маніпуляцій"

Північне Причорномор’я і Південь України досі страждає від відлуння міфологізованої історії про цивілізаційну роль для цих «пустих земель» російської імператриці Катерини ІІ у XVIII столітті; власне на цьому ґрунтується ідея «Новоросії».

Північне Причорномор'я і Південь України досі страждає від відлуння міфологізованої історії про цивілізаційну роль для цих "пустих земель" російської імператриці Катерини ІІ у XVIII столітті; власне на цьому ґрунтується ідея "Новоросії".

 

На жаль, саме так про історію Півдня України досі розповідають і гіди, і навіть шкільні підручники. Проте сучасна українська археологія дає реальні докази того, що розвинений центр цивілізації був на цих землях ще у 14-15 століттях, і він був пов'язаний з культурою та історією трьох народів – українського козацтва, Великого князівства Литовського часів князя Вітовта і кримськотатарського.

Під час заходу відбудеться презентація сайту "Найбільш небезпечні фейки про Південь: як протидіяти маніпуляціям і чому це важливо".

Спікери:

Наталя Бімбірайте, голова правління Культурного центру Україна-Литва, керівниця проєкту.

Світлана Біляєва, д.і.н., професорка, начальниця Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України

Наталя Шальнова, екскурсовод (Херсон)

Олена Афанасьєва, голова Центру культурного розвитку Тотем", кураторка проєктів у сфері культури та мистецтва

Ліза Євсеєва, керівник наукових досліджень ГО "Новокаховське товариство охорони культурної спадщини", архітектор

Модератор: Дементій Білий, історик, Голова Херсонської обласної організації Комітету виборців України.

Семінар пройде на платформі Zoom. Після реєстрації Вам буде надіслано лінк на подію. Реєстрація: https://forms.gle/5aLYQdxwcsfgvLGy8

Участь безкоштовна.

Семінар проходить в рамках грантової програми проєкту "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність", який виконується IREX (Рада наукових досліджень та обмінів) за підтримки Посольств Великої Британії та США. Зміст матеріалів не обов'язково відображає думку та не є офіційною позицією IREX, а також Урядів Великої Британії та США. Дані матеріали дозволяється використовувати із навчальною метою та за умови, якщо це здійснюється безоплатно для кінцевого споживача. Обов'язковим є посилання на IREX та проєкт "Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність".

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.