Спецпроект

У Брюсселі за дві хвилини пограбували музей

Одне з вкрадених полотен оцінюється в 1,25 млн. євро. Злодії проникли в Музей ван Бюрена через вікно і діяли дуже швидко.

Про це пише liga.net.

З брюссельського Музею ван Бюрена в ніч на вівторок вкрали близько десятка цінних творів мистецтва. Повідомляється, що пограбування сталося менш ніж за дві хвилини.

З музею винесено, зокрема, картина бельгійського художника-експресіоніста Джеймса Енсор "Креветки і мушлі", полотно голландського художника Кеса ван Донгена "Мислительниця". Тільки твір ван Донгена оцінюється в 1,25 млн. євро. Яка вартість всіх вкрадених робіт, не повідомляється.

Злодії проникли в музей через вікно. Сигналізація спрацювала, але вони діяли дуже швидко і встигли покинути музей. Поліція приступила до розслідування злочину.

Музей ван Бюрена розташований в брюссельському районі Уккеле. Колекція творів мистецтва розмістилася в будівлі кінця 1920-х років, яка належала родині банкіра Девіда ван Бюрена, що збирав мистецтво. У музеї зберігається значна колекція фламандських і італійських майстрів XV-XIX століть, зокрема, роботи майстрів школи Рембрандта і синів Пітера Брейгеля Старшого. Крім того, в музейному зібранні є картини художників XX століття: ван Гога, Енсор, ван Донгена, Синьяка, а також школи бельгійського художника Констната Пермеке.

Теми

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.