Мерія Лієра вибачиться за суд над «останньою відьмою Бельгії»

Мерія бельгійського міста Лієр встановила пам’ятний знак на місці публічної страти "останньої відьми Бельгії", яку спалили 430 років тому.

Про це пише видання "The Brussels Times".

 

"Відвідувачі міста, яке є відомим орнаментним годинником, що складений з квітів, побачили пам'ятний камінь на центральній площі міста на знак згадки про спалення на вогнищі "останньої відьми Лієра" 20 січня 1590 року", - йдеться у публікації.

Зазначається, що муніципалітет Лієра невдовзі виступить з офіційним вибаченням за звинувачення у чаклунстві, яке наприкінці XVI століття призвело до публічної страти Каталін Ван ден Булке.

Як повідомляється, ця жінка, яка мешкала у невеликому місті Ніжлен, після звинувачення у чаклунстві намагалася сховатися у Лієрі, що лише за 10 кілометрів. У той час така подорож могла бути прирівняна до імміграції.

Проте у Лієрі суд інквізиції висунув їй звинувачення у чаклунстві на підставі чуток у її рідному місті, а також тому що її мати незадовго до цього спалили за чаклунство. Два "свідки" під час суду заявили, що жінка не могла прочитати християнські молитви, була причетна до раптової хвороби коня та до пожежі, що зруйнувала один із місцевих будинків.

Каталін визнали винною після "зізнання" під тортурами та засудили до спалення на вогнищі. Утім, суд виявив "милість" і дозволив задушити жінку перед спаленням.

Ідея встановлення меморіального знаку та вибачення за неправий суд належить містянам Лієра, які у листопаді минулого року організували інформаційну кампанію у соціальних мережах.


Нагадуємо, що наприкінці грудня 2020 р. у Німеччині через 400 років церква вибачилася за спалення "відьом".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".