Мерія Лієра вибачиться за суд над «останньою відьмою Бельгії»

Мерія бельгійського міста Лієр встановила пам’ятний знак на місці публічної страти "останньої відьми Бельгії", яку спалили 430 років тому.

Про це пише видання "The Brussels Times".

 

"Відвідувачі міста, яке є відомим орнаментним годинником, що складений з квітів, побачили пам'ятний камінь на центральній площі міста на знак згадки про спалення на вогнищі "останньої відьми Лієра" 20 січня 1590 року", - йдеться у публікації.

Зазначається, що муніципалітет Лієра невдовзі виступить з офіційним вибаченням за звинувачення у чаклунстві, яке наприкінці XVI століття призвело до публічної страти Каталін Ван ден Булке.

Як повідомляється, ця жінка, яка мешкала у невеликому місті Ніжлен, після звинувачення у чаклунстві намагалася сховатися у Лієрі, що лише за 10 кілометрів. У той час така подорож могла бути прирівняна до імміграції.

Проте у Лієрі суд інквізиції висунув їй звинувачення у чаклунстві на підставі чуток у її рідному місті, а також тому що її мати незадовго до цього спалили за чаклунство. Два "свідки" під час суду заявили, що жінка не могла прочитати християнські молитви, була причетна до раптової хвороби коня та до пожежі, що зруйнувала один із місцевих будинків.

Каталін визнали винною після "зізнання" під тортурами та засудили до спалення на вогнищі. Утім, суд виявив "милість" і дозволив задушити жінку перед спаленням.

Ідея встановлення меморіального знаку та вибачення за неправий суд належить містянам Лієра, які у листопаді минулого року організували інформаційну кампанію у соціальних мережах.


Нагадуємо, що наприкінці грудня 2020 р. у Німеччині через 400 років церква вибачилася за спалення "відьом".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.