Google оцифрує понад 100 тисяч книг. Доступ до них буде безкоштовним

Google встановив партнерські відносини з бельгійським містом Антверпен для оцифрування понад 100 000 книг, які були видані у XVI—XIX століттях.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на портал Neowin.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Книги для оцифрування будуть надходити з музею Плантена-Моретуса (Музейний заклад у місті Антверпен з бібліотекою та історичними друкарськими експонатами XVI ст. Належить до Світової спадщини ЮНЕСКО) і Бібліотеки Хендріка, яка також знаходиться у Антверпені.

Музей Плантена-Моретуса подарує для оцифрування понад 32 тисячі книг. Крім того, бібліотека Хендріка надасть понад 60 тисяч творів, що загалом приведе до оцифрування понад 100 000 книг. Усі ці видання будуть доступні будь-якій людині через Google Books.

Книги почнуть оцифровувати у 2021 році і вони стануть доступними поступово протягом наступних років. Google очікує, що весь процес діджиталізації займе 3 роки.

Після того, як книги оцифрують, вони будуть доступні не тільки в цифровому вигляді, але й весь текст буде доступний для пошуку.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.