У фонтані бельгійського міста знайшли серце колишнього мера

Орган містився у спиртовому розчині всередині невеликої цинкової скриньки

Як повідомляє Хмарочос з посиланням на BBC, у фонтані міста Верв'є, що на сході Бельгії, знайшли скриньку з серцем першого мера міста.

Справжній орган містився у спиртовому розчині всередині невеликої цинкової скриньки. Її виявили під час ремонту фонтану.

 

Фото: verviers.be

Серце належало меру П'єру Давіду, який помер у 1839 році. Зі згоди родичів лікарі вийняли серце з метою помістити у майбутній фонтан із пам'ятником міському голові. Збір коштів тривав кількадесят років, і фонтан нарешті звели у 1883-му. Тоді ж під бюстом замурували заспиртоване серце.

Напис на скриньці підтверджує, що серце урочисто помістили у фонтан 15 червня 1883 року.

Скриню знайшли наприкінці серпня, коли будівельники відсунули камінь. Після цього її передали до експозиції художнього музею.

 

Фото: verviers.be

П'єр Давід очолював Верв'є у 1800-1808 роки, коли ще Бельгія не була незалежною державою. Зокрема, він заснував першу в місті муніципальну пожежну службу.

Саме у Верв'є відбувалися перші виступи робітників, які вимагали відокремлення від Нідерландів. Національно-визвольна революція, в результаті якої Бельгія здобула незалежність, відбулася 1830 року. Того ж року П'єра Давіда переобрали мером Верв'є.

 

Фото: verviers.be

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.