У фонтані бельгійського міста знайшли серце колишнього мера

Орган містився у спиртовому розчині всередині невеликої цинкової скриньки

Як повідомляє Хмарочос з посиланням на BBC, у фонтані міста Верв'є, що на сході Бельгії, знайшли скриньку з серцем першого мера міста.

Справжній орган містився у спиртовому розчині всередині невеликої цинкової скриньки. Її виявили під час ремонту фонтану.

 

Фото: verviers.be

Серце належало меру П'єру Давіду, який помер у 1839 році. Зі згоди родичів лікарі вийняли серце з метою помістити у майбутній фонтан із пам'ятником міському голові. Збір коштів тривав кількадесят років, і фонтан нарешті звели у 1883-му. Тоді ж під бюстом замурували заспиртоване серце.

Напис на скриньці підтверджує, що серце урочисто помістили у фонтан 15 червня 1883 року.

Скриню знайшли наприкінці серпня, коли будівельники відсунули камінь. Після цього її передали до експозиції художнього музею.

 

Фото: verviers.be

П'єр Давід очолював Верв'є у 1800-1808 роки, коли ще Бельгія не була незалежною державою. Зокрема, він заснував першу в місті муніципальну пожежну службу.

Саме у Верв'є відбувалися перші виступи робітників, які вимагали відокремлення від Нідерландів. Національно-визвольна революція, в результаті якої Бельгія здобула незалежність, відбулася 1830 року. Того ж року П'єра Давіда переобрали мером Верв'є.

 

Фото: verviers.be

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".