Під Києвом напали на спортсменів з прапором Російської імперії

У Києві напали на учасників акції "Братський шлях, Російська дорога".

Про це повідомляє "Новий Регіон" з посиланням на одного з учасників акції.

Акція стартувала 1 червня в Сергієвому Посаді (РФ), далі маршрут пролягав через Білорусь, Україну, потім - Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина. 1 серпня пробіжка повинна була закінчитися в Белграді.

Мета акції - "пропагуючи здоровий спосіб життя, закликати до єднання братські слов'янські народи". Учасники - чотири молодики з Білорусі, один із Дніпропетровська, а також організатор із Підмосков'я.

Учасники акції рухаються бігом, тримаючи в руках чорно-жовто-білий прапор російського імператорського дому, а також державні прапори України, Росії та Білорусі.

"На хлопців напали українські націоналісти, - розповів один із учасників акції. - Це сталося на Житомирській трасі. Їх зупинили бойовики на двох машинах, кричачи "Слава Україні - смерть ворогам!". Вони сильно розбили супроводжуючий автомобіль з написом "Росія - Сербія" і використовували газові балончики".

За словами учасника акції, нападники забрали з собою бюст царя Миколи II, який "бігуни" везли в Сербію для подарунку.

Як відомо, у березні 2013 року невідомі в Ужгороді напали на угорських туристів, які носили на одязі кокарди в кольорах свого національного прапора.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.