Спецпроект

У Києві горів Природничий музей, загинули тварини. ФОТО

У Національному науково-природознавчому музеї Національної академії наук у Києві сталася пожежа.

Про це Українським Новинам повідомили в прес-службі Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві, пише УП.Київ.

"О 14:05 надійшло повідомлення. Виїхала пожежна команда в музей. Сильне задимлення в підвальному приміщенні, зараз наші підрозділи там працюють", - повідомили у прес-службі.

За попередніми даними, постраждалих немає, причини загоряння встановлюються.

Водночас, як повідомляє "Сегодня", займання сталося між першим і другим поверхом о 13.40. Причина пожежі - коротке замикання на першому поверсі.

"З музею евакуювали 15 осіб. Пожежу гасили за допомогою тепловізора, який дозволяє з відстані бачити вогнище загоряння", - сказав начальник Головного управління МНС у Києві Андрій Куценко.

Фото: "Сегодня"

Вигоріло 40 квадратних метрів. У цьому місці знаходилися акваріуми зі зміями. Плазуни розповзлися в різні сторони по всьому першому поверху будівлі. Їх ловлять співробітники музею.

Під час пожежі загинув амурський полоз і дві білки з виставки "Нічний світ".

Водночас заступник директора музею Оксана Червоненко повідомила, що під час пожежі загинули всі ссавці й птахи з виставки "Нічний світ".

 

"Врятувалися декілька рептилій, які перебували у воді. Всього загинуло близько 30 тварин", - розповіла вона. За її словами, до наступної середи музей працювати не буде.

Національний науково-природничий музей НАН України - один із найбільших науково-природничих музеїв світу. Створений у 1966 році як єдиний експозиційно-територіальний комплекс у складі Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного та Археологічного музеїв. Розташований у центрі Києва у старовинному будинку колишньої Ольгинської гімназії.

Дивіться також:

Екскурсія природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

Інші матеріали за темою "Пожежі"

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.