На Львівщині перепоховали бійців дивізії "Галичина" і Червоної армії. ФОТО

З нагоди 69-ої річниці битви у "Бродівському котлі" на Львівщині відбулося урочисте перепоховання останків вояків різних воюючих сторін, які загинули тут у липні 1944 року.

Про це повідомляє кореспондент ІП Валерій Шмаков.

Цьогоріч останки вояків Першої Української дивізії СС "Галичина", Червоної армії та німецького Вермахту віднайшли на місцях запеклих боїв пошуковці комунального підприємства Львівської облради "Доля" та Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять".

Поховали полеглих у битві під Бродами із військовими почестями та за християнським звичаєм на військовому меморіальному кладовищі, що на околиці села Червоне Золочівського району.

 Реконструктори Червоної армії та СС риють братську могилу

Місцеві священники віправили поминальне богослужіння у каплиці, встановленій на території кладовища. У момент захоронення у їхню пам’ять пролунав останній військовий салют. А присутні ветерани дивізії "Галичина", учасники прориву "Бродівського котла" поклали до могил вінки та квіти.

Загалом у двох трунах поховали останки 19-ти загиблих військовиків, яких знайшли впродовж року. Та через відсутність ідентифікаторів неможливо встановити їх імена.

"Нами знайдено і перепоховано 8 останків солдат, - зазначив голова Товариства пошуку жертв війни "Пам’ять" Любомир Горбач. - Ми передбачаємо, що три останки належать воякам дивізії "Галичина", бо нами було знайдено їхні особисті ідентифікатори".

 Хрест із знайденої пошуківцями зброї

За словами Горбача, ще двоє були у формі Червоної армії, а троє у німецьких мундирах, проте їхні імена також уже не вдасться встановити, оскільки біля них не було ідентифікаторів. В одного з них на пальці був перстень із викарбуваним тризубом, тож швидше за все - це українець.

Нагадаємо, 8 червня 1944 року за наказом командувача групою "Північна Україна" генерал-фельдмаршала Вальтера Моделя 14-та добровільна гренадерська дивізія військ СС "Галичина" була введена до складу 13-го корпусу 4-ї танкової армії, яка тримала оборону 160-кілометрового відтинку фронту біля м. Броди.

Дивізія зайняла другу (запасну) лінію оборони фронту довжиною 36 км. 13 липня радянське командування силами 1-го Українського фронту почало Львівсько-Сандомирську операцію, метою якої було оточення німецьких військ у Галичині, взяття Львова і вихід на лінію Вісла-Сян.

В результаті наступу військ маршала Конєва 18 липня 13-й корпус потрапив в оточення, а "Галичина" була кинута на різні відтинки для ліквідації небезпечного становища. Після жорстоких боїв під Бродами 22 липня 13-й корпус припинив існування, а залишки дивізії на чолі з генералом Фрайтагом прорвалися із оточення і почали пробиватися у Закарпаття.

Братське кладовище

Так ветеран СС "Галичина", Зенон Врублевський зголосився у дивізію ще коли йому не було сімнадцяти років. Для того, аби його прийняли в дивізію дописати собі два місяці віку. У липні 1944 року він разом зі своїми однополчанами потрапив у Бродівський котел.

"У селі Княже готувався прорив із котла. Там для прориву зібралися всі наші частини. Я тоді був кулеметником і нас, десь чоловік 20, направили у село Червоне. Нашим завданням було стримувати вогнем радянські колони, які йшли із Золочева. Ми затримали їх. Нам мали подати сигнал, коли відбудеться прорив, але сигналу ми не бачили і в прорив ми не потрапили. Так ми залишились на позиціях і відстрілювались до вечора, хотіли відступити до лісу, але не вдалося, і ми потрапили в полон.  В полон попали семеро, один був важко поранений у хребет", - пригадує дивізійник.

В полоні Зенон Врублевський пробув два роки. Згодом утік з Уралу та вступив в лави УПА.

На військовому меморіальному кладовищі в околиці села Червоне, похований підполковник Армії УНР, офіцер дивізії "Галичина" і полковник УПА Іван Ремболович, з яким служив Врублевський, а також його брат, який загинув, вже пізніше будучи вояком УПА.

 Всі фото: Валерій ШМАКОВ

Нагадаємо, влітку 2011 року на цьому спільному для всіх учасників Другої світової військовому кладовищі відбулося перепоховання останків загиблих вояків німецького Вермахту, радянської Червоної Армії та української дивізії "Галичина".

Останній бій Бродівського котла відбувся 22 липня 1944 року між селами Червоне (Лядське) та Ясенівці.

Дивіться також:

В лісах під Бродами. Подорож місцями боїв СС "Галичина". ФОТО

Інші матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Інші матеріали за темою "Пошуковці"

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.