Відреставрували пам'ятник вільним виборам - найстаріший у Києві. ФОТО

Колона Магдебурзького права вважається найстарішим монументом у столиці, її споруджено на честь київських прав вільно обирати міську владу. Учора реконструйований пам'ятник відкрили. На відкритті не було міського голови.

В урочистій церемонії взяли участь віце-прем'єр-міністр України Олександр Вілкул, голова КМДА Олександр Попов, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Усередині колони будівельники відновили невелику каплицю.

З Володимирського узвозу сюди було підведено нові сходи, відремонтовано підземний перехід біля пам'ятника, стіни якого прикрасили карта Києва Х-ХІІІ ст. та барельєфи на тему хрещення Русі.

Вигляд на колону і Дніпро з Володимирського узвозу

Всього на реконструкцію пам'ятника Магдебурзькому праву та опорядження Володимирської гірки було витрачено 18 млн гривень. Реконструкція відбулася в рамках заходів із відзначення 1025-річчя Хрещення Русі.

 Всі фото: УНН

Після урочистого відкриття відбулося освячення історичної пам'ятки, а на набережній Дніпра розпочалися концерт і світломузичне лазерне шоу.

Магдебурзьке право - одна з найпоширеніших у середньовічній Європі правових систем міського самоврядування. Забезпечувала незалежність міст від феодалів, власну, обрану міщанами владу і незалежне судочинство. Вперше з'явилося на території України в часи Данила Галицького.

Київ отримав Магдебурзьке право від великого князя Литовського Олександра в 1494 році, міські права залишалися непорушними в часи Речі Посполитої і Гетьманщини. У XVIII сторіччя Катерина ІІ відібрали у Києва права самоврядування. У 1802 російський імператор Олександр І відновив міські права Києва.

 

Колона Магдебурзькому праву - монумент на честь повернення Києву Магдебурзького права у 1802 році. Розташований на схилі Володимирської гірки, над Дніпром неподалік Поштової площі.

Пам'ятник споруджено в 1802 році, він вважається найстарішим монументом Києва. Олександра І не сповістили про спорудження пам'ятника. Цар висловив невдоволення тим, що кияни прославляють своє самоврядування, і генерал-губернатора Києва змістили з посади.

Висота споруди разом з основою - 23 метри. Друга назва монумента - нижній пам'ятник святому Володимиру. За легендою, на цьому місці святий рівноапостольний князь Володимир хрестив дванадцятьох своїх синів.

 

Останній раз колону реставрували в 1988 році на 1000-річчя Хрещення Русі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Монументи"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.