Голова Держдуми хоче пам'ятник в Україні

Пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому буде встановлено на Куликовому полі, а також у Білорусі, Україні й у Казахстані.

Про це повідомив голова Держдуми РФ Сергій Наришкін, інформує УНІАН із посиланням на РІА "Новості".

Голова Думи проанонсував будівництво під час обговорення з керівництвом Троїце-Сергієевої лаври підготовки до 700-річчя преподобного Сергія.

"У наших спільних планах - встановлення пам'ятника преподобному Сергію Радонезькому і Дмитру Донському на Куликовому полі... Ми плануємо встановити пам'ятники преподобному Сергію Радонезькому в чотирьох державах СНД - Росії, Білорусі, Україні й Казахстані", - сказав Наришкін.

Спікер Думи є головою опікунської ради благодійного Фонду духовної спадщини Сергія Радонезького.

Як відомо, у 2012 році фонд "регіонала" Едуарда Прутніка "Единьій мир" розгорнув активну діяльність із популяризації ідеї "відбудови" у Києві пам'ятника політичному діячу Російської імперії Петру Столипіну.

Сергій Радонезький (1321-1392) - московський церковний і політичний діяч родом із Ростова (нині - Ярославська область РФ), засновник та ігумен Троїце-Сергієвої Лаври під Москвою, святий преподобний РПЦ, чудотворець. Виступав за об'єднання руських земель під егідою Москви, сприяв централізаторським прагненням Дмитрія Донського.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".