Спецпроект

До Харківського історичного музею повернули баб. ФОТО

Два дні тому біля майбутнього центрального входу до Харківського історичного музею встановили чотири фігури половецьких кам'яних баб, що датуються XII століттям до н. е.

Про це пише vecherniy.kharkov.ua.

Головний архітектора Харкова Сергій Чечельницький говорить: пам'ятники старовини не реставрували, щоб зберегти їх історичну цінність.

За словами наукового співробітника Харківського історичного музею Богдана Івченка, раніше баби знаходилися у внутрішньому дворику музею. З початком реконструкції музею їх упакували, і ось тепер кам'яні ідоли влаштувалися на клумбі перед центральним входом до музею на площі Конституції - для загального огляду. У музеї сподіваються, що перехожі не заподіють шкоди цим унікальним пам'яткам історії, хоча на їх "колег" - скіфських ідолів, що стоять біля Музею природи, замахи були.

"Років п'ять тому курсанти, відзначаючи випуск, перенесли одну з баб з "насидженого місця". А коли піднявся галас з приводу пропажі артефакту, вони повернули її назад", - пригадує Богдан Івченко.

Вік половецьких баб солідний - датуються вони XII століттям до нашої ери і привезені з Ізюмського району. Якогось особливого догляду кам'яні "жінки" не потребують, оскільки зроблені з вельми невибагливого пісчанника.

Половецькі баби

Головний архітектор Харкова також повідомив, що вже готові старовинні гармати, які прикрасять вхід в історичний музей: зброю часів царської Росії почищено і пофарбовано. Крім того, на будівлі музею встановлюють макет нової вивіски.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.