Спецпроект

У Японії дітям дозволили бігати, кричати і торкатися експонатів. ФОТО

У Музеї сучасного мистецтва в Токіо відкрилася інтерактивна виставка. Її створив творчий колектив Torafu Architects, який дозволив дітям в музеї бігати, кричати, чіпати експонати руками і навіть підійматися на них.

Про це пише ru.tsn.ua.

Виставка схожа на будинок з привидами. Вона називається "Привиди, панталони і зірки". Її організатори переконані, що саме ці 3 слова характеризують дітей.

Дітям дозволено бігати, залізати на експонати

Чимало експонатів мають спеціальні куліси і отвори, крізь які можна змінювати зображення на картинах. Наприклад, додати очі Джоконді або самому стати портретом на картині.

Також можна домальовувати фломастером вуса на картинах і приміряти химерний одяг.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.