Спецпроект

У Берліні побудують новий музей мистецтва XX століття

У Берліні поряд з Потсдамською площею побудують окремий музей для мистецтва XX століття. Будівництво нового музею обійдеться місту в 130 мільйонів євро і може бути завершено у 2022 році за умови, що роботи почнуться в 2014-му. Будівлю планують побудувати позаду Нової національної галереї.

Про це пише lenta.ru.

У новій галереї будуть розміщені картини з приватних колекцій Еріха Маркса і сім'ї Пітцш, які колекціонери подарували місту в 1990-2000-х роках. У числі робіт, що увійдуть до зібрання нового музею, роботи Енді Уорхола, Йозефа Бойса, Ансельма Кіфера, Роберта Раушенберга, Сая Твомблі, Генрі Мура, Макса Ернста, Рене Магрітта, Хуана Міро, Марка Ротко, Василя Кандинського та Джексона Поллока.

Рішення берлінських чиновників про будівництво нової будівлі для зібрання мистецтва XX століття обумовлено тим, що музейні чиновники не змогли знайти місце для експозиції подарованих Берліну картин. При передачі картин місту Улла і Хайнер Пітцш поставили умову, що полотна не будуть лежати в сховищах, а стануть доступні широкій публіці. Колекцію, передану місту в 2010 році, виставляли в різних міських музеях, але постійної експозиції до цих пір так і не створили.

За словами президента Фонду прусської культурної спадщини Германа Парцингер, будівля музею терміново необхідна не тільки через зібрання Пітцш, але й тому, що картини XX століття, що зберігаються у фондах державних музеїв, теж ніде виставляти.

У липні 2012 року Фонд прусської культурної спадщини виступив з ініціативою звільнити під полотна художників XX століття будинок, який займає Берлінська картинна галерея. Для полотен Рафаеля, Рембрандта і Тиціана та інших художників до XX століття пропонувалося побудувати нову будівлю. Керівництво музею привернуло до проблеми увагу ЗМІ, написало петицію і влаштувало збір підписів за те, щоб залишити роботи старих майстрів в музеї.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.