Спецпроект

У Берліні побудують новий музей мистецтва XX століття

У Берліні поряд з Потсдамською площею побудують окремий музей для мистецтва XX століття. Будівництво нового музею обійдеться місту в 130 мільйонів євро і може бути завершено у 2022 році за умови, що роботи почнуться в 2014-му. Будівлю планують побудувати позаду Нової національної галереї.

Про це пише lenta.ru.

У новій галереї будуть розміщені картини з приватних колекцій Еріха Маркса і сім'ї Пітцш, які колекціонери подарували місту в 1990-2000-х роках. У числі робіт, що увійдуть до зібрання нового музею, роботи Енді Уорхола, Йозефа Бойса, Ансельма Кіфера, Роберта Раушенберга, Сая Твомблі, Генрі Мура, Макса Ернста, Рене Магрітта, Хуана Міро, Марка Ротко, Василя Кандинського та Джексона Поллока.

Рішення берлінських чиновників про будівництво нової будівлі для зібрання мистецтва XX століття обумовлено тим, що музейні чиновники не змогли знайти місце для експозиції подарованих Берліну картин. При передачі картин місту Улла і Хайнер Пітцш поставили умову, що полотна не будуть лежати в сховищах, а стануть доступні широкій публіці. Колекцію, передану місту в 2010 році, виставляли в різних міських музеях, але постійної експозиції до цих пір так і не створили.

За словами президента Фонду прусської культурної спадщини Германа Парцингер, будівля музею терміново необхідна не тільки через зібрання Пітцш, але й тому, що картини XX століття, що зберігаються у фондах державних музеїв, теж ніде виставляти.

У липні 2012 року Фонд прусської культурної спадщини виступив з ініціативою звільнити під полотна художників XX століття будинок, який займає Берлінська картинна галерея. Для полотен Рафаеля, Рембрандта і Тиціана та інших художників до XX століття пропонувалося побудувати нову будівлю. Керівництво музею привернуло до проблеми увагу ЗМІ, написало петицію і влаштувало збір підписів за те, щоб залишити роботи старих майстрів в музеї.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.