Спецпроект

У музеї опору Хезболли зроблять зону відпочинку. ФОТО

Хезболла планує розширити територію музею опору, додавши до нього басейни, спа, ігрові майданчики, готелі та кемпінги, щоб люди "могли приходити сюди і відпочивати".

Про це пише gazeta.ua.

Музей опору Хезболли, офіційно відомий, як Пам'ятник опору, - це експозиція під відкритим небом, створена ісламською військовою організацією Хезболла в пам'ять про бої з ізраїльськими військами, які проходили на території, яку сьогодні займає цей музей. Ця пам'ятка знаходиться в південному ліванському місті Мліта, в 50 км на північ від кордону Лівану з Палестиною. У період з 1982 по 2000 рр цей регіон буквально розривали військові чвари між силами Хезболли та ізраїльськими військовими.

Цей дивний музей-пам'ятник, що відкрився в 2010 році, займає більше 60 000 кв.м. на яких знаходяться доріжки і зелені насадження та ще 5000 кв.м. території, на якій розташовуються будівлі. Всі тури починають гіди, вітаючи туристів на "території протистояння, чистоти і джихаду". Екскурсоводи постійно наголошують на тому , що Хезболла була єдиним захисником Лівану у війні проти Ізраїлю, і тільки завдяки їм окупанти залишили територію країни (через 18 років після вторгнення в 1982 році) . Вони також стверджують , що всі дії бійців Хезболли проводилися виключно в цілях захисту .

Головною визначною пам'яткою музею є "Безодня" - поглиблення, заповнене різними видами військової техніки ізраїльських окупаційних сил, серед яких є вертоліт і знаменитий ізраїльський танк "Меркава" з дулом, зав'язаним вузлом.

Ізраїльський танк "Меркава"

Всі місцеві експонати - це транспорт і зброя, залишені ізраїльською армією і її союзниками.

У навколишніх лісах є відтворення боїв - тут показано, як солдати билися в горах, прокладаючи тунелі через скелі, щоб їх не обстріляли з повітря. Відвідувачі можуть побачити бункери і пройти по 200-метровому тунелю, яким користувалися під час війни 2006 року.

У бункері є ліжка, кухонне начиння, електрогенератори та інше спорядження, в тому числі кабінет з телефонами, радіо і комп'ютерами. Так гості музею можуть ненадовго "заглянути в життя" бійців Хезболли. Ще одна експозиція під назвою "Пагорб мучеників" являє собою сад, прикрашений зброєю і снарядами. Вона присвячена тим бійцям Хезболли, які віддали свої життя в боротьбі проти Ізраїлю.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.