Спецпроект

У музеї опору Хезболли зроблять зону відпочинку. ФОТО

Хезболла планує розширити територію музею опору, додавши до нього басейни, спа, ігрові майданчики, готелі та кемпінги, щоб люди "могли приходити сюди і відпочивати".

Про це пише gazeta.ua.

Музей опору Хезболли, офіційно відомий, як Пам'ятник опору, - це експозиція під відкритим небом, створена ісламською військовою організацією Хезболла в пам'ять про бої з ізраїльськими військами, які проходили на території, яку сьогодні займає цей музей. Ця пам'ятка знаходиться в південному ліванському місті Мліта, в 50 км на північ від кордону Лівану з Палестиною. У період з 1982 по 2000 рр цей регіон буквально розривали військові чвари між силами Хезболли та ізраїльськими військовими.

Цей дивний музей-пам'ятник, що відкрився в 2010 році, займає більше 60 000 кв.м. на яких знаходяться доріжки і зелені насадження та ще 5000 кв.м. території, на якій розташовуються будівлі. Всі тури починають гіди, вітаючи туристів на "території протистояння, чистоти і джихаду". Екскурсоводи постійно наголошують на тому , що Хезболла була єдиним захисником Лівану у війні проти Ізраїлю, і тільки завдяки їм окупанти залишили територію країни (через 18 років після вторгнення в 1982 році) . Вони також стверджують , що всі дії бійців Хезболли проводилися виключно в цілях захисту .

Головною визначною пам'яткою музею є "Безодня" - поглиблення, заповнене різними видами військової техніки ізраїльських окупаційних сил, серед яких є вертоліт і знаменитий ізраїльський танк "Меркава" з дулом, зав'язаним вузлом.

Ізраїльський танк "Меркава"

Всі місцеві експонати - це транспорт і зброя, залишені ізраїльською армією і її союзниками.

У навколишніх лісах є відтворення боїв - тут показано, як солдати билися в горах, прокладаючи тунелі через скелі, щоб їх не обстріляли з повітря. Відвідувачі можуть побачити бункери і пройти по 200-метровому тунелю, яким користувалися під час війни 2006 року.

У бункері є ліжка, кухонне начиння, електрогенератори та інше спорядження, в тому числі кабінет з телефонами, радіо і комп'ютерами. Так гості музею можуть ненадовго "заглянути в життя" бійців Хезболли. Ще одна експозиція під назвою "Пагорб мучеників" являє собою сад, прикрашений зброєю і снарядами. Вона присвячена тим бійцям Хезболли, які віддали свої життя в боротьбі проти Ізраїлю.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.