Спецпроект

У Музеї окупації Латвії - виставка про Голодомор

11 вересня у Музеї окупації Латвії в Ризі відбудеться відкриття виставки "Голодомор в Україні 1932-1933 років — геноцид українського народу".

Захід приурочено до 80-х роковин Голодомору в Україні, повідомляє Конгрес українців Латвії.

Основу виставки складають плакати, архівні матеріали, документи тих часів, фільми про Голодомор 1932-1933 років.

За словами організаторів, дана виставка — висвітлення історичної правди про злочини тоталітарного режиму більшовиків на території України, переосмислення трагедій минулого і вшанування пам’яті невинно вбитих людей.

"Знайдені архівні документи вищих партійних та державних органів влади Радянського Союзу, а також документи міжнародних організацій підтверджують, що Голодомор є геноцидом українського народу, а голод використовувався як зброя масового знищення людей, - зазначають організатори виставки.

Відвідувачі ознайомляться з фотографіями і періодичними виданнями того часу, публіцистичними творами вітчизняних і зарубіжних літераторів, науковими працями дослідників, спогадами свідків голоду, рецептами сурогатних страв, за допомогою яких люди намагалися вижити. 

Виставка буде представлена в місті Ризі в Музеї окупації Латвії з 11 вересня по 11 жовтня та в місті Єлгава у листопаді.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року президент України Віктор Янукович відмовився відвідати цей музей, хоча візит у нього передбачений державним протоколом Латвії.

Музей окупації Латвії (латис. Latvijas Okupācijas muzejs) - музей в Ризі, експозиція якого висвітлює період історії Латвії з 1940 до 1991 року.

Цей період підрозділяється творцями експозиції на три етапи, які мають такі назви: "перший рік радянської окупації (1940-1941)", "окупація нацистською Німеччиною (1941-1944)" і "повоєнна радянська окупація (1944-1991) ".

Заснований в 1993 році. Фонди Музею складають близько 30 тисяч документів, фотографій, письмових, усних та матеріальних свідчень, що відображають історію Латвії з 1940 по 1991 рік, а також пам'ятні речі з місць ув'язнення і спецпоселення.

Дивіться також: 

Екскурсія музеєм окупації Латвії. ФОТО

Екскурсія меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.