Спецпроект

Футболіст Тимощук відкриє музей ікон

Півзахисник петербурзького футбольного клубу "Зеніт" і капітан української збірної, Анатолій Тимощук, планує створити музей ікон, які входять до його особистої колекції.

Про це пише sovsport.ru.

В колекції футболіста близько двохсот ікон. Він стверджує, що ніхто не уявляє, якого рівня у нього колекція. "Якщо я її опублікую, всі здригнуться! У мене є в планах відкрити музей. Планую зробити каталог, щоб всі подивилися, пораділи, що такі екземпляри мистецтва дійшли до наших днів через 500 років." - зазначив Тимощук.

"Історія знає шедеври, якими накривали бочки з квашеною капустою і соліннями. А скільки ікон у свій час розкололи і спалили як дрова, а скільки розікрали!? Я впевнений, що в моєму банку вони знаходяться в безпеці і краще збережуться", - сказав футболіст.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.