В Україні видали американський бестселер про історію раку

В Україні презентували український переклад книги Сіддгартхи Мукерджі "Імператор усіх хвороб: Біографія раку".

На XX-му книжковому форумі у Львові "Імператор усіх хвороб" увійшла до Топ-20 найкращих книжок форуму.

Книга Мукереджі ( в оригіналі "The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer") - нотатки американця, стажера-онколога, що переросли у велику історію страшної хвороби.

Книга написана з наукової точки зору, однак цілком доступною мовою. У 2011 році за цю роботу автор отримав Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у галузі літератури, журналістики, музики та театру в США.

За словами журналіста Ольги Герасим’юк, "переклад книги Пулітцерівського лауреата Сіддгартхи Мукерджі дає людині опертя й тверду віру - і життя тоді обнімає її, допомагає піднятися й іти".

Сіддгартха Мукерджі – онколог і дослідник у галузі онкологічних хвороб, професор медицини Колумбійського університету, колишній стипендіат Оксфордського університету. Живе у Нью-Йорку.

У Сполучених Штатах одна з трьох жінок і один із двох чоловіків занедужують на цю хворобу упродовж життя. З раком пов’язано близько 15 відсотків загального числа смертельних випадків у всьому світі. В деяких країнах рак перевершив хвороби серця й став найчастішою причиною смерті.

В Україні щороку у 169 тис. чол. вперше діагностують рак і близько 90 тис. людей помирає щороку від цієї хвороби. Понад 1 млн. людей знаходиться на обліку в онкологічних установах України. Разом із серцево-судинними хворобами та травмами онкозахворювання становлять трійку найнебезпечніших для життя українців хвороб.

Книга Сіддгартхи Мукерджі "Імператор усіх хвороб: Біографія раку" перекладена 33 мовами й удостоєна:

- Пулітцерівської премії (2011);

- премії Пен-клубу як кращий науково-популярний твір (2011);

- звання Книги року газети "The New York Times" (2010);

- премії за дослідження в області онкології (2010);

- літературної премії "Guardian First Book Award" (2011);

- Британської літературної премії "Wellcome Trust Book Prize" (2011);

- звання Бестселер № 1 газети "The New York Times".

Твір номіновано на:

- Книжкову премію "The Los Angeles Times" (2010);
- Національну премію літературних критиків США (2010).
 
У 2013 році за ініціативи та підтримки фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" книга була перекладена українською мовою та надрукована "Видавництвом Жупанського".

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.