Спецпроект

Археологи почали досліджувати територію довкола Софії Київської

На території Національного заповідника "Софія Київська" розпочалися розвідкові археологічні дослідження з метою визначити напрямки та масштаби розкопок на цій садибі на наступні роки.

Планується чітко визначити локалізацію решток храму ХІ ст., стратиграфію ділянок, потужність культурних шарів, повідомляє офіційний сайт заповідника.

"Для досліджень закладено три шурфи, - повідомив завідувач сектором археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський.

За словами службовця, в одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття (деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах святої Ірини), але більш глибокі дослідження будуть наступного року.  

Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару самої садиби Софійського собору, – зазначив Бобровський.

Вчений також розповів, що такі розкопки, що мають на меті розвідувальне вивчення цієї території, у минулі роки дали можливість знайти залишки мурованої давньоруської лазні XI століття, фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби.

У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття, їхні повторні дослідження дозволять знайти входи до підземельних комплексів та господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАН України під керівництвом  член-кореспондента НАН України Гліба Івакіна.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".