Спецпроект

Археологи почали досліджувати територію довкола Софії Київської

На території Національного заповідника "Софія Київська" розпочалися розвідкові археологічні дослідження з метою визначити напрямки та масштаби розкопок на цій садибі на наступні роки.

Планується чітко визначити локалізацію решток храму ХІ ст., стратиграфію ділянок, потужність культурних шарів, повідомляє офіційний сайт заповідника.

"Для досліджень закладено три шурфи, - повідомив завідувач сектором археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський.

За словами службовця, в одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття (деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах святої Ірини), але більш глибокі дослідження будуть наступного року.  

Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару самої садиби Софійського собору, – зазначив Бобровський.

Вчений також розповів, що такі розкопки, що мають на меті розвідувальне вивчення цієї території, у минулі роки дали можливість знайти залишки мурованої давньоруської лазні XI століття, фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби.

У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття, їхні повторні дослідження дозволять знайти входи до підземельних комплексів та господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАН України під керівництвом  член-кореспондента НАН України Гліба Івакіна.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".