Спецпроект

У київському музеї природи з'являться 3d-камені і звуки водоспаду

За рік Національний природознавчий музей, який постраждав від пожежі 25 липня, стане одним з найбільш просунутих в Києві. Тут з'являться 3D-моделі каменів, бивень мамонта в натуральну величину, інтерактивні експозиції та аудіогіди чотирьма мовами.

Про це пише vesti.ua.

Наразі крило, де сталася пожежа, закрито - там йде прибирання. Пожежа виникла через коротке замикання в залі корисних копалин. Тут саме проходила виставка тварин "Нічний світ". Загинули тварини і птахи виставки, а деякі змії втекли. У музеї заспокоюють: втікачі давно знайшлися.

А от як виглядатиме виставковий зал музею після ремонту, вже практично придумали. За словами заступника директора музею Оксани Червоненко, зал розділять на дві частини - в одній розмістяться корисні копалини, в іншій будуть проходити тимчасові виставки. "Для зручності відвідувачів передбачені інтерактивні технології: наприклад, крім зразків корисних копалин, з'являться і 3D - моделі каменів, екрани для демонстрації фільмів, сенсорні панелі. Будуть закуплені сучасні вітрини і побудовано кілька міні-діорам. Для слабозорих людей створять спеціальну тактильну експозицію: шматочки хутра, луски, тканини, раковини, моделі комах, люди зможуть їх помацати" , - каже Червоненко.

Посеред залу встановлять великий бивень мамонта в натуральну величину. А щоб відвідувачам було зручніше, в музеї з'являться мобільні аудіогіди чотирьма мовами. Можливо, в залі включать звуки природи - спів птахів, шум водоспаду, звуки падаючих каменів. Також можна буде помацати деякі корисні копалини. Вони будуть розташовані на спеціальній підставці, і , якщо до неї доторкнутися, з'явиться повна розповідь про експонат. Зараз у Національній академії наук, до якої відноситься цей музей, шукають резервні кошти. У скільки обійдеться така ненудна експозиція, поки не говорять, але кожна вітрина коштує близько 15 тис. євро.

Теми

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.