У Києві зберуться науковці, які вивчають печатки Русі й Візантії

13-16 вересня у Києві відбудеться Перший міжнародний колоквіум з вивчення візантійських і давньоруських печаток.

Захід має назву "Сфрагістичний меридіан: Київ - Корсунь/Χερσων - Κωνσταντινουπολις".

Організатори:

- Український національний комітет візантиністів;

- Кримське вiддiлення Інституту сходознавства Національної академії наук України;

- Інститут археології Національної академії наук України;

- Інститут історії Національної академії наук України;

- Національний заповідник "Херсонес Таврійський";

- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник;

- Музей Шереметьєвих.

"Візантійські та давньоруські печатки – безцінні джерела з історії цих країн і стосунків між ними", – зазначив ініціатор цього академічного заходу, меценат та колекціонер Олексій Шереметьєв.

 

Печатки вказують на зв’язки українських земель з Візантією - провідним державним, культурним і релігійним центром світу в епоху середньовіччя, джерелом давньоруського християнства.

Посередником у цих контактах часто виступав Херсонес у Криму. Тут знайдено сотні печаток, що належали міським чиновникам і просто знатним мешканцям. Це дозволяє науковцям реконструювати історію міста за понад 500-річний період, уявити життя та кар’єру правителів міста, чиновників, духовенства, патриціату та їхніх родин.

"Печатка – це документ, що дійшов до нас через століття. Лише на печатках ми можемо побачити руського володаря і доторкнутися до нього так само, як наші предки", – наголосив Іван Йорданов, директор Центру візантієзнавства Шуменського університету (Болгарія).

Дивіться також інші матеріали ІП про сфрагістику (науку про печатки)

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.