ІСТОРИКИ ПОПРОСЯТЬ ФІФА НЕ СУДИТИ БАНДЕРУ І ОУН

Історики Львівського національного університету імені Франка готують звернення до футбольних організацій із проханням не порівнювати Організацію українських націоналістів і дивізію СС "Галичина" із неонацистськими організаціями.

Про це повідомляє ZIK.

Доцент історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Руслан Сіромський розповів виданню, що включення червоно-чорного прапору ОУН, портретів Степана Бандери і Романа Шухевича та гербу дивізії СС "Галичина" у перелік образливих та расистських символів організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) є безпрецедентним, оскільки вони не були засуджені на Нюрнберзькому процесі 1945-46 років.

"Питання про ОУН, Бандеру та Шухевича [в Нюрнберзі - ІП] взагалі не виносилося", – зазначив історик.

Рішення Нюрнберзького процесу про СС [як і інші організації, СС не засуджувалися "загалом", можна було судити окремих її членів або групи осіб за конкретні злочини - ІП] стало опорою для наступних судових процесів над українськими дивізійниками.

Зокрема, суди відбувались у Великій Британії та Канаді, де були звинувачення у військових злочинах. Найгучніший судовий процес відбувався у Канаді в 1985-87 рр. – так звана "комісія Дешена".

"Весь цивілізований науковий світ посилається на рапорт цієї королівської комісії. Судовий процес над дивізійниками СС "Галичина" очолив суддя Верховного суду Канади Люк Дешен. Питання про дивізію розглядалось не тільки з історичної, а й з правової точки зору. На основі німецьких, ізраїльських та канадських архівних матеріалів жодних злочинів українських дивізійників не було доведено", – наголосив історик.

За словами Сіромського, навколо питань про ОУН, УПА та Дивізії "Галичина" є дуже багато спекуляцій від політиків. Тому історики ЛНУ ім.Франка готують звернення з цього приводу, яке буде направлено у ФІФА, ФФУ та в український Уряд.

"Це буде в контексті тих санкцій, які були застосовані до українських вболівальників, - зазначив історик. - Ми повинні сказати своє слово – це буде громадянська позиція істориків".

Як відомо, як 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино. Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася неправдива інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - ця організація моніторить матчі національних збірних у турнірах УЄФА і ФІФА на предмет расистської символіки на матчах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської) і портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

Дивіться також:

До питання про ідеологію ОУН. Вона не була фашистською

Кто такие бандеровцы и за что они борются

"ОУН звинувачували навіть у співпраці на євреїв"

В лісах під Бродами. Місцями боїв СС "Галичина". ФОТО

"В Червоній армії тато носив гвинтівку так, як навчили в СС "Галичина"

Всі матеріали за темою ОУН

Всі матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.