ІСТОРИКИ ПОПРОСЯТЬ ФІФА НЕ СУДИТИ БАНДЕРУ І ОУН

Історики Львівського національного університету імені Франка готують звернення до футбольних організацій із проханням не порівнювати Організацію українських націоналістів і дивізію СС "Галичина" із неонацистськими організаціями.

Про це повідомляє ZIK.

Доцент історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Руслан Сіромський розповів виданню, що включення червоно-чорного прапору ОУН, портретів Степана Бандери і Романа Шухевича та гербу дивізії СС "Галичина" у перелік образливих та расистських символів організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) є безпрецедентним, оскільки вони не були засуджені на Нюрнберзькому процесі 1945-46 років.

"Питання про ОУН, Бандеру та Шухевича [в Нюрнберзі - ІП] взагалі не виносилося", – зазначив історик.

Рішення Нюрнберзького процесу про СС [як і інші організації, СС не засуджувалися "загалом", можна було судити окремих її членів або групи осіб за конкретні злочини - ІП] стало опорою для наступних судових процесів над українськими дивізійниками.

Зокрема, суди відбувались у Великій Британії та Канаді, де були звинувачення у військових злочинах. Найгучніший судовий процес відбувався у Канаді в 1985-87 рр. – так звана "комісія Дешена".

"Весь цивілізований науковий світ посилається на рапорт цієї королівської комісії. Судовий процес над дивізійниками СС "Галичина" очолив суддя Верховного суду Канади Люк Дешен. Питання про дивізію розглядалось не тільки з історичної, а й з правової точки зору. На основі німецьких, ізраїльських та канадських архівних матеріалів жодних злочинів українських дивізійників не було доведено", – наголосив історик.

За словами Сіромського, навколо питань про ОУН, УПА та Дивізії "Галичина" є дуже багато спекуляцій від політиків. Тому історики ЛНУ ім.Франка готують звернення з цього приводу, яке буде направлено у ФІФА, ФФУ та в український Уряд.

"Це буде в контексті тих санкцій, які були застосовані до українських вболівальників, - зазначив історик. - Ми повинні сказати своє слово – це буде громадянська позиція істориків".

Як відомо, як 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино. Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася неправдива інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - ця організація моніторить матчі національних збірних у турнірах УЄФА і ФІФА на предмет расистської символіки на матчах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської) і портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

Дивіться також:

До питання про ідеологію ОУН. Вона не була фашистською

Кто такие бандеровцы и за что они борются

"ОУН звинувачували навіть у співпраці на євреїв"

В лісах під Бродами. Місцями боїв СС "Галичина". ФОТО

"В Червоній армії тато носив гвинтівку так, як навчили в СС "Галичина"

Всі матеріали за темою ОУН

Всі матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.